Зіц-прісєдатєль

@przemys68863 @PetrenkoAndryi @Robert74704369 @JanNowa96958312 Приказов прямых может и не получали, но делали все это с душой и из наилучших побуждений. x.com/CorvusFrugileg…

@PetrenkoAndryi @Robert74704369 @zits_prisedatel @JanNowa96958312 Czy dostali rozkazy przeprowadzenia masowej eksterminacji ludności cywilnej tak jak zwierzęta z UPA?

Ромуальд Райс «Бурий» (1913–1949) Хто він Офіцер Армії Крайової, після розпуску АК — командир Погоджувально-Бойових Загонів (PAS) Національного Військового Об'єднання (NZW) на Підляшші. Народився 1913 р. в Яблонці, кадровий військовий із підофіцерської школи. Під час війни брав участь у звільненні Вільна в лавах АК. Злочини Січень–лютий 1946 року. Загін Райса «пацифікував» шість білоруських сіл, убивши 79 мирних жителів і поранивши сотні. Хронологія злочинів: 31 січня солдати Райса прибули до Старих Пухалів, де в сусідньому лісі розстріляли 30 із затриманих візників, відпустивши лише тих, хто задекларував польське походження. 2 лютого загони Райса «пацифікували» ще два білоруські села — Зані та Шпаки. Мотивація — національно-релігійна: Ромуальд Райс розстріляв три десятки цивільних білорусів через те, що ті відмовилися перейти з православ'я у католицизм. (Texty) Польська православна церква визнала замордованих святими мучениками. (Bielsk) Доля та «реабілітація» Заарештований 1948 р., розстріляний за вироком комуністичного суду 31 грудня 1949 р. У 1995 р. Варшавський окружний військовий суд скасував вироки і реабілітував Райса та його заступника Хмелевського. Родина Ромуальда Райса після його реабілітації у 1995 р. отримала компенсацію. Натомість родини майже 80 жертв його злочинів не отримали жодної копійки. Як його вшановують у Польщі У Гайнівці щороку організовувався «Марш пам'яті Проклятих солдатів», під час якого в особливий спосіб уславлювалася постать Ромуальда Райса «Бурого». Учасники скандували: «Бурий, Бурий — наш герой!» У 2016 р. президент Анджей Дуда спочатку фактично взяв марш під патронат (як частину загальнодержавного дня «Проклятих солдатів»), але після хвилі протестів Канцелярія Президента заявила, що Дуда все ж не надав маршу патронату. Проти виступили SLD, «Разом», «Громадянська платформа», православні громади Підляшшя. Деякі історики ІНП публічно виступали на захист «Бурого», стверджуючи, що метою Райса було лише «заспокоєння» комуністичних настроїв, а не знищення населення. У березні 2019 р. ІНП опублікував анонімний прес-реліз, у якому поставив під сумнів власні висновки 2005 р. про злочини «Бурого», спираючись на націоналістичні видання.

@przemys68863 @PetrenkoAndryi @Robert74704369 @JanNowa96958312 Тобто был неорганизованный геноцид? Так сказать = души прекрасные порывы? По привычке или в традиции? zbruc.eu/node/92316

@PetrenkoAndryi @Robert74704369 @zits_prisedatel @JanNowa96958312 Armia krajowa nie dokonywała zorganizowanego ludobójstwa, Armia Krajowa nie dostała rozkazów o eliminacji ludności cywilnej z powodu narodowości. Zdarzały się incydenty czy też akcje odwetowe za które przepraszaliśmy wielokrotnie. Nie stawiamy swoim zbrodniarzom pomników jak wy.

@przemys68863 @PetrenkoAndryi @Robert74704369 @JanNowa96958312 Так мы считаем преступниками Пилсудского и Армию Крайову, а вы ставите им памятники и открываете музеи. Или это другое? x.com/CorvusFrugileg…

@PetrenkoAndryi @Robert74704369 @zits_prisedatel @JanNowa96958312 Uważa się je za zbrodnie, w przeciwieństwie do was potrafimy nazwać rzeczy po imieniu i zbrodniarzy nazywani zbrodniarzami a nie jak wy stawiamy im pomniki.

@przemys68863 @PetrenkoAndryi @Robert74704369 @JanNowa96958312 Кто сказал что мы оправдываем убийства женщин и детей??? x.com/bogdanchervak/…

@PetrenkoAndryi @Robert74704369 @zits_prisedatel @JanNowa96958312 Wszystkie ich zbrodnie miały miejsce już po wojnie, można to też odbierać jako akcje odwetowe tak samo jak wy usprawiedliwiacie mordowanie kobiet i dzieci.

@Robert74704369 @TomBombadilNB Бляяяя... Донька православного священика з Рогатина нинішньої Івано-Франківщини - полячка??? У вас все таке, один в один з болотною руснею. Та ще й Невський для вас велика історична постать і герой. Розказуй таке тупим під пиво. Бувай. chornomorka.com/archive/21512/…

@zits_prisedatel @TomBombadilNB Co wy macie z tym Sikorskim. Polskie nazwisko,rodzina z Warszawy a ci -Ukrainiec 🤣 Roksolana,rusinka z Polski . Rusiny maja tyle wspólnego z Ukraincami czy rosjanami co ja z Czechami 😂 . Reszta szkoda komentowac. Dla świata kompletnie nie znani . A dla czego Batka to Bandera?

Перша згадка України - 1187 рік. Перше згадування українців – 1590-ті роки (польські акти про повстання козаків Наливайка та трактат «Droga Pewna» Йосип Верещинського) Перша українська Конституція – 1710 рік: конституція гетьмана Пилипа Орлика, 1/7 ⬇️⬇️⬇️

@vinn_es Ему пи3деть шо дышать. Как ему можно верить???

Порошенко Зеленському: «Прибираємо ВСІ умови. Тільки припинення вогню!»Наступного дня Зеленський заявив. Інструкції полетіли в ОП, фракцію та МЗС.Залишилось одне — ЄДНІСТЬ.Більше 60% українців за коаліцію національної єдності. Час чути народ #ЄдністьПереможе #ПрипиненняВогню

@ESMediaOdesa Це гівно всюди сере, від нього не сховатись. Але! Але якщо серіал про нього - то завжди потрібно і доречно. youtu.be/uMQCkT-HinY

"Європейська Солідарність" вимагає залишити 40 млрд грн Міністерству оборони, а не вилучати їх до резервного фонду. Нардепи зареєстрували відповідні правки. Ukraine President Порошенко Зеленський

@Robert74704369 @TomBombadilNB rubryka.com/article/28-ukr…

@TomBombadilNB Nie musisz . Nie możesz ,rozumiem.

@Robert74704369 @TomBombadilNB Ты б не позорился. Не можешь сам погуглить? Клепки не вистачає? А приплетений до видатних Нєвський - то взагалі діагноз. 24tv.ua/9_ukrayinskih_…

Події кінця червня та початку липня 1941 року у Львові — це одна з найжахливіших сторінок історії міста, де в один вузол сплелися масові злочини радянського режиму, звіряча нацистська пропаганда та криваве міжетнічне насильство. ​Ця трагедія складається з двох послідовних частин: масових розстрілів в'язнів органами НКВС та єврейського погрому, який спалахнув одразу після цього. ​Частина 1. Масові розстріли НКВС (22–28 червня 1941) ​Коли 22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на СРСР, Червона армія почала хаотично відступати. Радянські каральні органи (НКВС) зрозуміли, що евакуювати тисячі політичних в'язнів із тюрем Західної України вони не встигнуть. Було прийнято рішення: знищити всіх, хто перебував під слідством або був засуджений за політичними статтями. ​Де це відбувалося: Основні звірства чинилися у трьох головних львівських тюрмах: «Бригідки», тюрма на Лонцького (сьогодні там музей) та Замарстинівська тюрма, а також у Золочеві. ​Як убивали: Спочатку в'язнів страчували традиційним способом — поодинці пострілом у потилицю. Коли німецькі війська підійшли впритул і часу не залишилося, чекісти почали діяти поспіхом: розстрілювали людей масово з автоматів прямо через віконця для передачі їжі в дверях камер, закидали камери гранатами. Багато камер замурували живцем або підпалили разом із людьми. ​Масштаб злочину: За оцінками істориків, лише за кілька днів у львівських тюрмах НКВС радянська влада знищила від 2 500 до 4 000 людей. Близько 70% із них були українцями, 20% — поляками, решта — євреями та представниками інших національностей (переважно місцева інтелігенція, студенти, члени ОУН чи просто випадково затримані на вулиці люди). ​Частина 2. Вступ німців та використання трагедії (30 червня 1941) ​30 червня 1941 року німецькі війська (серед яких був і батальйон «Нахтігаль») увійшли до Львова. Разом із ними прибули пропагандистські підрозділи та німецькі каральні загони (Айнзацгрупи). ​Німці відкрили брами в'язниць і виявили підвали, завалені сотнями понівечених, напіврозкладених від літньої спеки тіл. Окупанти миттєво зрозуміли, як використати це для своєї пропаганди. Вони скликали місцевих жителів для впізнання родичів, створюючи атмосферу масового шоку та істерії. ​Німецька пропаганда діяла за чітким ідеологічним штампом: «Жидокомуна» (або «Юдео-більшовизм»). Вони оголосили, що в масових катуваннях та розстрілах українців і поляків винні виключно місцеві єреї, які нібито масово співпрацювали з НКВС. Хоча серед жертв НКВС теж були євреї, а серед керівництва радянських каральних органів етнічний склад був строкатим, нацисти свідомо спрямували народний гнів на одну конкретну групу. ​Частина 3. Львівський погром (1–2 липня 1941) ​Атмосфера безпорадного людського горя, жахливий сморід від ексгумації тіл і цілеспрямоване підбурювання з боку нацистів призвели до вибуху дикого насильства на вулицях Львова. ​Хто брав участь: Організаторами акції виступили німецькі спецслужби та айнзацгрупи. Проте до погрому активно долучилися різні верстви місцевого цивільного населення: міське шумовиння, кримінальні елементи, підлітки, а також новостворена українська міліція, яка на той момент ще формувалася оунівцями й намагалася встановити свій контроль над містом (пізніше німці підпорядкували її СС). ​«Тюремна робота»: Німці та місцеві погромники почали зганяти тисячі єврейських чоловіків, жінок і дітей до в'язниць («Бригідки» та на Лонцького). Їх змушували голими руками розкопувати масові могили, діставати розкладені тіла жертв НКВС, обмивати їх та виносити на подвір'я. Під час цієї страшної роботи євреїв нещадно били, катували та принижували, звинувачуючи у злочинах радянської влади. ​Знущання на вулицях: На вулицях міста євреїв витягували з квартир, змушували на колінах чистити бруківку, розбивати пам'ятники Леніну, вигукуючи антирадянські гасла.

Хто такий Степан Бандера? ​Степан Бандера (1909–1959) — український політичний діяч, один із головних ідеологів і лідерів українського націоналістичного руху XX століття. ​У 1930-х роках він очолив Крайову екзекутиву Організації Українських Націоналістів (ОУН) на західноукраїнських землях, які тоді входили до складу Польщі. ​За організацію замаху на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького (у відповідь на жорстоку політику пацифікації українців) Бандера був засуджений польським судом до смертної кари, яку згодом замінили на довічне ув'язнення. ​У 1939 році, після нападу Німеччини на Польщу, він вийшов на волю. Невдовзі в ОУН відбувся розкол, і Бандера очолив радикальніше крило організації — ОУН(б) (бандерівці). ​Був убитий у 1959 році в Мюнхені агентом КДБ Богданом Сташинським за допомогою спеціального пістолета з отрутою (ціанистим калієм). ​Співпраця з нацистською Німеччиною: так чи ні? ​Відносини Степана Бандери та ОУН(б) із нацистською Німеччиною не можна описати простим «так» чи «ні». Це була ситуативна, прагматична та тактична спроба використати геополітичний конфлікт задля досягнення головної мети — створення незалежної Української держави. ​Історики виділяють кілька чітких етапів цих взаємин: ​1. Етап тактичних сподівань (до 30 червня 1941 року) ​Для українських націоналістів головним і найбільш смертоносним ворогом на той момент був Радянський Союз (особливо після Голодомору та репресій). Керуючись принципом «ворог мого ворога — мій потенційний союзник», ОУН розглядала майбутню війну Німеччини проти СРСР як шанс для звільнення України. ​Підготовка: Напередодні вторгнення в СРСР за згоди німецької сторони (абверу) було створено українські військові формування «Нахтігаль» і «Роланд». ОУН сподівалася, що вони стануть ядром майбутньої української армії. ​Мета: Бандера та його соратники планували увійти на звільнені від більшовиків території та поставити Берлін перед фактом відновлення української державності. ​2. Крах ілюзій та арешт (літо 1941 року) ​Цей етап є ключовим доказом того, що Бандера не був маріонеткою нацистів. ​30 червня 1941 року у Львові, щойно зайнятому німецькими військами, соратник Бандери Ярослав С crappy (Стецько) проголосив Акт відновлення Української Держави. У тексті Акту дійсно згадувалося, що нова держава буде «тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Велико-Німеччиною». Це був дипломатичний хід, покликаний змусити Гітлера визнати Україну. ​Реакція нацистів: Адольф Гітлер і нацистське керівництво мали зовсім інші плани — їм потрібна була не незалежна Україна, а колонія (Райхскомісаріат Україна) для експлуатації ресурсів. Нацисти висунули ультиматум: негайно відкликати Акт. ​Відмова і концтабір: Бандера та інші лідери ОУН категорично відмовилися скасувати проголошення незалежності. Через це вже 5 липня 1941 року Бандеру заарештувало Гестапо. ​З початку 1942 року до вересня 1944 року Степан Бандера перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен (у спеціальному блоці «Целленбау» для важливих політичних в'язнів). Два його рідні брати, Василь і Олександр, загинули в концтаборі Аушвіц (Освенцим). ​3. Період антинацистського опору (1941–1944) ​Поки Бандера сидів у концтаборі, ОУН перейшла в глибоке підпілля і розгорнула збройну боротьбу проти німецьких окупантів. У жовтні 1942 року було створено Українську Повстанську Армію (УПА). УПА вела бойові дії на два фронти: проти нацистського окупаційного режиму та проти радянських партизанів, а згодом — і проти регулярної Червоної армії. Тисячі українських націоналістів були розстріляні або замучені нацистами в цей період. Сам Бандера фізично не міг керувати діями УПА на полі бою, оскільки перебував в ізоляції. ​4. Фінал війни (кінець 1944–1945) ​Наприкінці 1944 року, коли німецька армія стрімко відступала під ударами СРСР, нацисти звільнили Бандеру та кількох інших діячів із концтабору. Вони сподівалися, що українські націоналісти допоможуть їм зупинити наступ радянських військ.

@GiertychRoman x.com/DevanaUkraine/…

List do Prezydenta Ukrainy. Szanowny panie Prezydencie! Kilka dni odczekałem aby ochłonąć po tym, jak Pan zdecydował się na nazwanie jednej z jednostek wojskowych imieniem bohaterów UPA. Zrobił to Pan, jak tłumaczą Pańscy przedstawiciele, ze względu na wojskowych, którzy muszą się odwoływać do jakiejś pamięci historycznej i dla których historia jest tak ważna, że ważniejsza niż wszystko inne. Szanowny panie Prezydencie! Dla nas Polaków historia jest nie mniej ważna, a jednak od początku konfliktu otworzyliśmy swoje serca, domy i kieszenie, aby ze wszystkich możliwych sił wspierać Ukrainę w walce z agresją rosyjską. Wielu ludzi, których rodzinne historyczne tradycje leżą na ziemiach dzisiejszej Ukrainy postanowiło przełamać nawet osobiste urazy i uznać, że ta rosyjska agresja przekreśla wszystko zło, które było pomiędzy naszymi narodami. Mam prawo o tym mówić, gdyż duża część tradycji mojej rodziny wywodzi się ze Lwowa. Przez wieki moi przodkowie uczestniczyli we wszystkich wojnach z Rosją, ale też we wszystkich wojnach o zachowanie zwierzchnictwa Rzeczpospolitej nad obecnymi terenami Ukrainy. Gdy wejdzie Pan na cmentarz Łyczakowski we Lwowie na samym froncie jest grób mego pradziadka Włodzimierza Łuczkiewicza-Prezydenta Sądy Krajowego we Lwowie. Wszyscy jego synowie walczyli w roku 1918 o polski Lwów, a jeden był ranny kulą dum-dum w tej walce i leczył się aż do wybuchu wojny w 1939. Zabili go później sowieci wywożąc do Kazachstanu. To typowa historia polskich rodzin z tego terenu. W roku 2022 uznałem, że historia zatoczyła takie koło, że należy na zawsze pogrzebać animozje. Na zawsze zapomnieć to co dzieliło, a pamiętać to co łączy. To była postawa właściwie całego polskiego narodu. Dawaliśmy swoje mieszkania, swoje samochody (mój pojechał na Ukrainę w tym roku), dawaliśmy wsparcie wojskowe i finansowe, wspieraliśmy dyplomatycznie we wszystkim co stanowiło waszą sprawę. Nikt jednak nie lubi w polityce, gdy ktoś dobre serce traktuje jako objaw słabości. Los Ukrainy i Ukraińców wzruszył Polaków. Bezwzględność rosyjskich ataków, ich buta i imperializm spowodował, że wśród krajów zachodu to Polska była największym wsparciem dla Ukrainy. Jednak wymagamy szacunku! Pana gest wobec „bohaterów UPA”, którzy dla nas pozostaną na zawsze zbrodniarzami, został odebrany powszechnie jako wyraz fundamentalnego braku szacunku dla Polski i Polaków. W imię dobrych relacji. W imię wspólnego celu jakim jest prawo do niepodległości każdego narodu. W imię zwycięstwa nad rosyjskim imperializmem wzywam Pana do wycofania się z tej decyzji. Nie pozwólmy Moskalom się podzielić, bo zawsze na tym wygrywali. Roman Giertych Poseł na Sejm RP

🇵🇱👤 A smart Pole criticizes the Polish president and says that the UPA are Ukrainian heroes who fought against the occupiers of Ukraine, and demanding that Ukraine stop honoring its heroes is extremely arrogant—especially since Poland has its own heroes who committed genocides against Ukrainians. In political philosophy, the capacity to recognize the structural blind spots of one's own homeland is the truest indicator of an independent and mature mind. Genuine reconciliation between historically wounded neighbors cannot be achieved through forced cultural submission; it requires the mutual recognition of each nation's foundational right to define its own sovereignty.

@GiertychRoman Чому ви вирішилипереписати нашу історію??? Для нас УПА - борці за незалежну Україну. Ви ж пам'ятники Пілсудському ставите, іменами вбивць з Армії Крайової вулиці називаєте, навіть музей створили. Для нас вони зовсім не герої, та ми не ліземо до вас з вимогами. Живіть сьогоденням.

@GrzegorzK23071 @gozefinagold Ни у одного историка нет такой цифры, да еще топорами и вилами. Ты инфу из сми берешь? Не пиши чушь. А про своих хероев ты много знаешь? Там и вилы, и распятия, и заживо сожженные. На, почитай ДОКУМЕНТ.

@zits_prisedatel @gozefinagold Ale widzisz różnice miedzy zamordowaniem siekierami i widłami 100 tysięcy Polaków na Wołyniu a przesiedleniem Ukraińców na tereny zachodniej Polski w ramach programu Wisła? Widzisz, prawda?

От чесно… У цій історії мене найбільше дивує навіть не реакція Польщі. А те, що від України вкотре вимагають відмовитись від частини власної історії — тоді як сама Польща цього робити не збирається. Туск зараз фактично підтримав Навроцького у скандалі навколо назви ⬇️

Юзеф Бісс (пол. Józef Biss, псевдо: «Вацлав» пол. Wacław; нар. 24 липня 1913, Львів — пом. 30 вересня 1977, Ополе) — воєнний злочинець, поручник Армії Крайової, активний учасник етнічних чисток українського населення Надсяння.

@historia_org_pl Пілсудківець, бандит армії крайової над тілом закатованого ним українського селенянина.

Це виродок, вбивця і кат українців, станіслав басай "рись", його офіційно вшановує польська влада як героя. Нацисти йобані

Стефан Домбський («Жбик») — виконавець смертних вироків в Армії Крайової. У своїх повоєнних спогадах детально описав власну участь у жорстоких розправах над українським цивільним населенням.