я *брала мамин телефон в руки два роки тому*
мама, в якої телефон зламався: ДОЦЯ, ТИ ПОМНИШ, ОТО ТИ В МЕНЕ КОЛИСЬ ТЕЛЕФОН БРАЛА, ТО ТИ МЕНІ ЩОСЬ НАКАЧАЛА. ПОКИ ТИ НЕ БРАЛА, ТАКОГО НЕ БУЛО.
лікар дивувався, що я не плакала на сеансі мезотерапії. але дівчата, яким мама в поганому настрої плела «колоски» в школу, на 80 інʼєкціях плазми в шкіру голови не плачуть.
так відчувається розмова з подругою, коли кажеш, що з досягнень ти налагодила сон, а вона відкрила новий бізнес, народила 6 дітей, стала майстром по пілатесу, відвідала 56 країн, захистила три магістерські і переплила море на плоту. і це все за два місяці, що ви не спілкувалися.
хлопець побачив, що я вкидаю в ванну сіль для купання, настоянку з трав. сказав мені: «виглядає так, наче ти вариш суп».
повертаюся в ванну, а він закинув туди два лаврових листки.
просто уявіть, цілий день ти ходиш і думаєш про борщ з салом. знаєш, де воно лежить. уже уявляєш, як нарізаєш його. приходиш додому, грієш мисочку борщу і ти вже готовий. а сало пропало. і уже ні їсти не хочеться, ні жить в принципі.
пропало сало. підозра впала на хлопця і на кота. хлопець все життя стверджує, що не їсть сало. покликала обох підозрюваних у вітальню. кіт дивиться на хлопця. хлопець на кота. і мій мужик видає фразу голосом ґолума «смеагол не їсть ельфійські харчі, смеагол не брав».
@Bubey4ik кефір 250 мл,
борошно 500 гр,
дрібка солі і дрібка цукру,
сода 0,5 чл і ложка олії. замісити, туди начинку і варити по 7 хв у великій каструлі. як охолонуть - перемазати маслом.
мені подруга сказала, що це пиріжки, а не вареники. але це не так. у мене бабуся так готувала, у нас вареники мають бути пухкі і на розмір долоні в готовому стані.
мої trust issues почалися ще коли в 2008-2009 на останній сторінці журналів писалося, що треба відправити код на оцей номер, щоб тобі прийшла картинка котика, я відправляла код, у мами з телефону знімало гроші, піздюлін отримувала регулярно, а от картинки з котиком ні разу.