Ukrainian Prism

4.2K posts

Ukrainian Prism banner
Ukrainian Prism

Ukrainian Prism

@prismUA

Ukrainian foreign policy and security think-tank #Ukraine #Russia #EU #USA #Global #Security twt in Eng/Ukr/

Kyiv, Ukraine Katılım Ocak 2016
842 Takip Edilen2.7K Takipçiler
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇲🇱⚔️ Загострення війни в Малі: наслідки для російської присутності в Сахелі #rureview 2/2 Але чому для росії Малі взагалі є настільки важливою? Відповідь криється у трьох словах: географія, логістика та ресурси. ➡️ Через своє географічне розташування Малі є однією з ключових країн для російської присутності в Сахелі. Вона знаходиться у центрі регіону й напряму з’єднує два інші важливі для москви режими – в Буркіна-Фасо та Ніґер, де також присутні російські військові й інструктори «африканського корпусу», хоча й у значно менших масштабах, ніж у Малі. Спільно ці три країни, при владі в кожній з яких перебувають проросійські хунти, формують так званий “Альянс держав Сахелю”, орієнтований на росію та її підтримку. Слід окремо зазначити, що Малі є одним з головних факторів щодо російської логістики в регіоні. Відомо, що протягом 2025 року кілька великих партій російської військової техніки потрапляли до Малі через порт Конакрі в сусідній Гвінеї, після чого сухопутними маршрутами транспортувалися до Бамако. До складу поставок входили бронетехніка («Тигр», «ВПК-Урал», «Спартак»), артилерія та ракетні системи. Важливо зазначити, що дана техніка призначена для забезпечення захисту баз від збройних угруповань, а не для безпосередньої участі в бойових діях у польових операціях. Як наслідок, втрата Малі або контролю за значною частиною її території зруйнує важливий та, що важливіше, стабільний сухопутний вузол російської присутності в Сахелі та зв’язку із Буркіна-Фасо та Ніґер. Останнім важливим фактором є ресурси, розташовані на території Малі, насамперед золото, а також літій. При цьому золото в даному контексті є головним активом, воно становить близько 80% експорту Малі. Слід підкреслити важливий момент – росія прагне розміщувати власних бійців «африканського корпусу» у безпосередній близькості до району Янфоліли, де розташовані золоті родовища. До того ж сама москва не цурається демонструвати власної зацікавленості в контролі за золотом в Малі. Так, в Сену, поблизу Бамако, у червні 2025 року, за участі російської Yadran Group розпочалося будівництво великого золотопереробного заводу із заявленою потужністю до 200 тонн золота на рік. Фактично мова йде саме про контроль за всіма процесами в даній галузі – охороні, логістиці, технологіях та прямого доступу до родовищ. Окремим питанням стоїть потенціал літію, адже в даному контексті головним “гравцем” в Малі виступає китайська Ganfeng Lithium, яка контролює один із найбільших у світі проектів з видобутку літію – Goulamina. Відомо, що з 2024 року росія та Малі ведуть співпрацю в питаннях розвідки та видобування літію. Беручи до уваги той факт, що літій є одним із найважливіших ресурсів майбутнього, не дивно що росія намагається збільшити контроль й над цією сферою в Малі, особливо в контексті вже наявної військової залежності місцевої хунти. У разі якщо поточні бойові дії призведуть до падіння, або ж суттєвого послаблення малійської хунти, москва не лише втратить важливого союзника в регіоні, але й опиниться перед перспективою нівелювання усієї системи взаємодії з місцевими силами в Сахелі, на яких москва розбудовувала свій вплив в Африці протягом багатьох років.
Українська
0
0
0
20
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇲🇱⚔️ Загострення війни в Малі: наслідки для російської присутності в Сахелі #rureview 1/2 🔎 Останні кілька днів російські повідомлення про ситуацію в Малі важко назвати інакше, ніж суцільним “унынием”. Ще вчора їх офіційна пропаганда подавала присутність в регіоні Сахелю як приклад вкрай успішного витіснення західного впливу з Африки, а також ефективності російської стратегії побудови “альтернативи” Заходу. Кремль проводив офіційні зустрічі, приймав представників місцевої хунти, розглядав ресурсний та географічний потенціал Малі та регіону, як ключовий інструмент протистояння західним країнам та їхньому впливу. Але нинішній наступ повстанців-туарегів та джихадистів з JNIM різко зламав цю картину. Щобільше, вся поточна ситуація ставить під пряму загрозу не лише збереження підтримуваних росією хунт в регіоні, але й всю «африканську» стратегію кремля. Anton Oksentiuk та @Iar_Ch вирішили детальніше показати, чому присутність в Малі є настільки важливою для росії, які її активи та ресурси знаходяться під загрозою та чим для кремля може обернутися втрата цього плацдарму. 👉 25 квітня повстанці-туареги Фронту визволення Азаваду (FLA), спільно з джихадистським угруповання "Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін" (JNIM) розпочали одну з наймасштабніших скоординованих атак за останні роки проти місцевої малійської хунти, яка останні роки тримається зокрема на підтримці росії та її військовій присутності. Спочатку це були “вагнерівці”, а після бунту Пригожина їх замінив так званий «африканський корпус», який є прямою структурою міністерства оборони рф. Удари були нанесені одразу у кількох напрямках: по району Бамако, міжнародному аеропорту, гарнізонному місту Кати, а також по Кідалю, Гао, Мопті та Севаре. Найбільшим успіхом повстанців стало фактичне повернення Кідаля, яке хунта за підтримки росіян відбила у 2023 році та яке до цього протягом 10 років було опорним пунктом повстанців-туарегів. При цьому підрозділи «африканського корпусу», які перебували в оточенні, за домовленістю із повстанцями без бою залишили Каділь, залишивши ключову військову базу на півночі країни та покинувши союзні війська хунти. Разом із цим російська влада вже визнала наявність втрат серед власних бійців «африканського корпусу». Другим важливим результатом стала загибель так званого “міністра оборони” Садіо Камари, одного з головних архітекторів союзу Малі з москвою. Саме він планував і організовував розгортання “пвк вагнер” в країні. Його резиденцію в Кати атакував смертник на замінованому автомобілі. Наразі бойові дії продовжуються. JNIM заявляє про успіхи щодо наступу на населенні пункти Гао, Севаре та Мопті, тоді як хунта та росіяни говорять про відбиття атак. ❌ Але головний поточний висновок вже є цілком зрозумілим – «африканський корпус» на практиці продемонстрував відверту неспроможність забезпечувати жорстку стабільність влади хунти в Малі. Вже сьогодні можна констатувати, що ця ситуація матиме прямі політичні наслідки щодо впливу москви в усьому регіоні Сахелю. І насправді це не є чимось дивним. Експерти Української призми прямо говорили про слабкість поточних військових позицій росії та малійської хунти ще кілька місяців тому. Нагадаємо, що восени 2025 року JNIM змогло взяти у фактичну блокаду Бамако, столицю країни, почавши атакувати паливні конвої та ключові транспортні маршрути навколо міста, через що в ньому виникла масштабна паливна криза. На початку листопада ця блокада майже паралізувала Бамако. Вже тоді стало стало очевидно, що росіяни та хунта не контролюють навіть ті території на півдні Малі, де їхня присутність та позиції мали б бути набагато сильнішими, ніж в умовних пустельних районах півночі. І хоча згодом хунті вдалося частково стабілізувати ситуацію, ця криза стала першим реальним сигналом того, що «африканський корпус» не є “вагнерами” часів Пригожина. На практиці вони здатні утримувати контроль в окремих базах, підтримувати хунту в столиці та інших містах, але не здатні швидко та ефективно вирішувати проблеми “на землі”. 1/2
Ukrainian Prism tweet media
Українська
0
0
0
22
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
📵 Блокування інтернету в Росії. Чому Кремль ігнорує падіння рейтингів Путіна #rureview 🔎 З моменту початку форсування російською владою обмеження інтернету ця тема продовжує бути основною в контексті внутрішньополітичного аналізу росії. Як результат, з початку 2026 ми спостерігаємо за падінням рейтингів путіна навіть у повністю провладних опитуваннях. Залишалося питання – чи вирішить кремль “дати задню”, чи продовжить свою поточну політику з подальшого обмеження інтернету? Відповідь на це питання днями дав сам путін. Anton Oksentiuk та @Iar_Ch вирішили детальніше розібрати поточну ситуацію. 👉 Раніше кремль в окремих питаннях хоча й не прислухався до суспільної думки, однак змушений був брати до уваги популярність тих чи інших рішень серед росіян — як, наприклад, у випадку з першою хвилею мобілізації, яка не була продовжена саме через суспільний резонанс. Водночас це не стосувалося рішень, які були особисто важливими для путіна, зокрема початку війни. Саме тому нинішня реакція влади на подібне незадоволення повинна була продемонструвати, наскільки серйозними є наміри путіна. Якби відбулася своєрідна «зупинка» або принаймні уповільнення подальших обмежень інтернету, це означало б, що йшлося не про підготовку до чогось справді масштабного, а радше про звичайну спробу посилити контроль над власним медіапростором. Якщо ж кремль продовжить нинішню лінію на блокування, попри очевидне й суттєве невдоволення не лише населення, а тепер вже й так званих представників еліти, тоді можна буде говорити про підготовку до справді важливих для путіна рішень. Ми вже спостерігаємо відкриті приклади незадоволення з боку так званих лоялістів. Чого лише варті публічні звернення до путіна з боку різних російських інфлюенсерів й часткова критика з боку російської бюрократії, зокрема губернаторів Бєлгородської та Воронезької областей, а також провладних «опозиційних» партій: КПРФ, ЛДПР та «Нових людей». 📉 Відтоді офіційні «рейтинги» путіна продовжили погіршуватися. Так, згідно зі статистикою ВЦИОМ, станом на 19.04 рейтинг «схвалення діяльності» російського диктатора оновив мінімум від початку війни – 65,6%. Таким чином, від початку року падіння вже сягнуло 10%. А отже, особиста реакція путіна мала показати, чому кремль готовий настільки дратувати частину «еліти» та суспільства, а також чи готовий він зупинити цю політику, або бодай поставити її на паузу. Під час наради з російським урядом, путін вперше публічно прокоментував тему блокування інтернету в росії та прямо дав зрозуміти: жодних послаблень не буде, а поточна політика кремля продовжуватиметься. ля цього він використав стандартну риторику про «захист громадян від терористичних атак». Саме так кремль від самого початку виправдовував відключення інтернету – нібито необхідністю протидіяти атакам БПЛА. ➡️ Таким чином, можна з упевненістю розглядати, що для кремля заходи з обмеження інтернету переважають будь-яке політичне невдоволення всередині країни. Цей факт сам по собі свідчить, що за такими радикальними рішеннями стоїть значно серйозніша логіка. Найбільш імовірне пояснення залишається без змін. Так, потенційно мова йде про інформаційну та технічну підготовку до проведення другої хвилі мобілізації. Безумовно, це не єдина причина, але, ймовірно, ключова. Адже, окрім цього, тотальне обмеження інтернету дозволить кремлю набагато ефективніше стримувати будь-яке потенційне суспільне невдоволення, зокрема й у питаннях економіки. Слід пам’ятати, що у разі завершення війни на Близькому Сході та зниження цін на нафту росія припинить отримувати надприбутки від продажу енергоресурсів. Як наслідок, економічний блок знову буде змушений повертатися до подальшого підвищення податків та інших внутрішніх способів збільшення доходів, аби хоч якось компенсувати катастрофічну ситуацію з російським бюджетом та його дефіцитом. Усе це, безумовно, ставитиме перед кремлем завдання значно жорсткішого контролю над інформаційним простором.
Ukrainian Prism tweet media
Українська
0
0
0
26
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🔹 Санкції дотискають кремль, який глушить інтернет та блокує переговори, - огляд політики росії 🔎 В рамках Програми російських і білоруських студій експерти, Anton Oksentiuk, Михайло Сінаюк і @Iar_Ch, представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії. Читайте дайджест на сайті інфоресурсу «Західний інформаційний фронт» за посиланням zahidfront.com.ua/news/Sankciyi-…
Українська
0
0
0
34
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇷🇴 Чи призведе політична криза в Румунії до відставки проукраїнської влади? 🔎 @GerasymchukSP і Rostyslav Klimov в спільній статті для @EuropeanPravda аналізують ключові причини і можливі наслідки нової політичної кризи в Румунії. Ця криза повʼязана з тим, що Соціал-демократична партія (PSD) – оголосила про вихід своїх міністрів з уряду Іліє Боложана. ✅ Причини та розвиток політичної кризи; ✅ Чи є неминучим падіння уряду Румунії? ✅ Можливі наслідки цієї кризи для України. Читайте статтю за посиланням eurointegration.com.ua/articles/2026/…
Українська
0
0
1
33
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
Пока президент США Дональд Трампа сам себя коронует и бравирует дружбой с британским монархом, в которого была влюблена его мама, Король Карл III выполнил во время визита в США свою важную миссию - элегантной политической трепки. Это касалось не только президента, но и Конгресса - в его стенах впервые за 35 лет прозвучала речь монарха. Эксперты успели прочесть по губам, что Трамп передал Королю тревожную весть о Путине, но монарх оборвал его предложением обсудить это позже. Какие еще скрытые послания стали явными после этой исторической встречи в Вашингтоне, мы обсуждаем с американистом Александром Краевым @OKraiev youtube.com/live/HJUffPO2G…
YouTube video
YouTube
Русский
0
0
0
66
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🌏 Трамп запросив путіна на саміт G20. Чи приїде російський диктатор? 🔎 Anton Oksentiuk в ефірі Суспільне Новини коментує запрошення Трампом путіна на саміт G20 і можливість візиту диктатора, що перебуває в міжнародному розшуку на цей саміт. ✅ Чому путін уникає публічних зустрічей з окремими іноземними лідерами? ✅ Чи міг би путін відвідати саміт у разі можливого призупинення бойових дій? ✅ Як російська пропаганда реагує на запрошення путіна на саміт G20? Дивіться запис ефіру facebook.com/share/v/1GHuPF…
Українська
0
0
0
60
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🪖 Можливість нового наступу з Білорусі: чому українська влада обрала жорстку риторику проти Лукашенка? @Iar_Ch в ефірі @Belsat_TV коментує ситуацію навколо можливості нового наступу з білоруської території. 👉 Зокрема, Ярослав Чорногор зазначає, що всі будівництва доріг і військової інфраструктури поблизу кордону Білорусі з Україною відслідковуються українською владою, а на будь-які випадки агресії буде адекватна відповідь. Дивіться запис ефіру за посиланням (початок з 17:20) 👇 youtube.com/live/wLhn3-B8g…
YouTube video
YouTube
Українська
0
0
0
64
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
❓ Якою є внутрішня ситуація в росії, зокрема в суспільстві? 🔎 Anton Oksentiuk в ефірі ICTV, коментує процес деградації російського суспільства на фоні повномасштабної війни проти України і економічних проблем через санкції та чи вплине це на політику кремля. Дивіться запис ефіру 👇 facebook.com/share/v/18RQY9…
Українська
0
0
0
50
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇲🇲🏛️ Чи означає відкриття парламенту в М’янмі повернення до демократії? 🔎 Катерина Сайфулліна, інтернка «Української призми» аналізує перше за тривалий час відкриття парламенту в Мʼянмі і можливий подальший розвиток подій. 🪖 У ХХ столітті М’янма більшість часу перебувала під контролем військових, які неодноразово приходили до влади через перевороти і не передавали її навіть після виборів. Лише у 2010-х роках ситуація почала змінюватися: країна поступово відкривалася, і на виборах 2015 та 2020 років перемагала Національна ліга за демократію на чолі з Аун Сан Су Чжі. Водночас військові все одно зберігали великий вплив, зокрема через гарантовані місця в парламенті. 1 лютого 2021 року армія знову захопила владу, затримала президента та інших лідерів і оголосила надзвичайний стан. Військові пояснили це нібито фальсифікаціями на виборах, але міжнародні спостерігачі цього не підтвердили. Після перевороту по всій країні почалися масові протести, які силовики жорстко придушували. У результаті М’янма опинилася в глибокій політичній кризі, яка з часом переросла у збройне протистояння, а парламент і нормальна політична система фактично зупинили свою роботу на кілька років. ❓ На цьому тлі будь-які ознаки відновлення інституцій влади, зокрема парламенту, викликають питання: чи справді це крок до повернення демократії, чи лише формальне відтворення політичних структур під контролем військових. У М’янмі вперше за більш ніж п’ять років відбулося відкриття парламенту після виборів, проведених під контролем військової влади. Перше засідання нижньої палати пройшло 16 березня у столиці Найп’їдо. 🗳️ Проведення виборів військове керівництво представило як крок до відновлення демократичного процесу, однак основні опозиційні сили участі в них не взяли. Зокрема, колишню правлячу партію —Національну лігу за демократію, яку не допустили до виборів, а частина інших політичних сил оголосила бойкот через їхню несправедливість. У результаті провоєнна Партія солідарності та розвитку Союзу разом із коаліційними партнерами отримала майже 90% місць у парламенті. Водночас, згідно з конституцією, ще 25% мандатів у законодавчому органі зарезервовано за представниками армії. Очікується, що найближчим часом новообраний парламент визначить керівництво палат, а також обере президента і двох віцепрезидентів. Найбільш імовірним кандидатом на посаду президента вважається чинний керівник військового уряду — старший генерал Мін Аунг Хлаїн. ❌ Водночас міжнародні організації та правозахисні інституції критикують ці вибори, розглядаючи їх як спробу легітимізації військового режиму. Паралельно опозиційний Комітет представників Союзного парламенту, сформований депутатами, обраними на виборах 2020 року, але усунутими від влади, провів власне онлайн-засідання, заявивши, що саме він є єдиним легітимним парламентом країни. Найбільш реалістичним подальшим сценарієм є збереження контролю військових над політичною системою: новий парламент, сформований без участі ключової опозиції, швидше за все діятиме в інтересах армії та формально закріпить її владу через обрання лояльного керівництва держави. 👉 Водночас це навряд чи призведе до стабілізації. Опозиційні сили вже заявляють про нелегітимність нового парламенту, а збройне протистояння в країні може тривати або навіть посилюватися. У такій ситуації існує ризик подальшої ескалації конфлікту та поглиблення фактичної громадянської війни. Крім того, ймовірним є збереження або посилення міжнародної ізоляції М’янми. Критика з боку міжнародних організацій і правозахисників може призвести до нових санкцій та обмеження співпраці з іншими державами.
Ukrainian Prism tweet media
Українська
0
0
0
53
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🌍🌿 Чому партія «екологів» може стати головною партією у Британії та що це змінить? 🔎 @OKraiev в авторській статті для @EuropeanPravda розповідає про стрімкий ріст популярності партії «Зелених» у Великобританії та наслідки цього явища для політики держави. ✅ Як партія «Зелених» набрала значну популярність серед частини населення? ✅ Що відомо про Зака Поланські - нового лідера цієї партії? ✅ Які виклики виникають перед цією партією на виборах та які вона має погляди щодо України? Читайте статтю eurointegration.com.ua/articles/2026/…
Українська
0
0
1
42
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇧🇬 Чеський сценарій, чи «Орбан 2.0.»: якою може бути політика Румена Радева 🔎 Володимир-Назарій Гавріш продовжує висвітлювати результати парламентських виборів в Болгарії, зокрема очікування щодо подальших дій переможців - Румена Радева та його партії. ➡️ В коментарі для Forbes Ukraine він звертає увагу на наступні питання: ✅ Чи буде подолана багаторічна політична криза в Болгарії? ✅ Що відомо про Румена Радева? ✅ Якою може бути його політика щодо кредиту ЄС Україні, санкцій, і євроінтеграції? Читайте статтю за посиланням 👇 forbes.ua/svit/cheskiy-s…
Українська
0
0
0
45
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🔹 Російська економіка загниває: путін шукає винних і тисне на Європу - огляд політики росії 🔎 В рамках Програми російських і білоруських студій експерти, Anton Oksentiuk, Михайло Сінаюк і @Iar_Ch, представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії. Читайте дайджест на сайті інфоресурсу «Західний інформаційний фронт» за посиланням. 👇 zahidfront.com.ua/news/Rosijska-…
Українська
0
0
0
32
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🪖 Чи існує загроза нового наступу з Білорусі? @Iar_Ch прокоментував для RFI ситуацію щодо можливого повторного наступу росії з Білорусі та загроз, які можна очікувати з боку Лукашенка загалом. ➡️ Зокрема, Ярослав Чорногор зазначає, що через лояльність Лукашенка до путіна та фактичним контролем рф над військовою політикою Білорусі, створює значну непередбачуваність щодо повторної військової агресії: «Білоруський режим на чолі з Лукашенком – це союзник Путіна, і в будь-який момент може статися напад. Чи це буде пряме введення військ на українську територію, чи це будуть якісь гібридні заходи, чи диверсійно-розвідувальні дії, чи заліт ракет чи дронів – тут важко прогнозувати, не маючи конкретної інформації з того боку» Читайте матеріал повністю за посиланням rfi.my/CdCT
Українська
0
0
0
44
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇧🇬👥 Суспільний запит на «нові обличчя»: тріумф Радева на виборах та його наслідки 🔎 Володимир-Назарій Гавріш, продовжує коментувати результати парламентських виборів в Болгарії і тріумф партії «Прогресивна Болгарія» Румена Радева. ➡️ В інтервʼю для «Тиджень» він звертає увагу на наступні моменти: ✅ Суспільно-політичні причини перемоги партії Радева. ✅ Якими є можливі сценарії формування нового уряду Болгарії? ✅ Можливі наслідки для ЄС та України. Читайте статтю tyzhden.ua/radev-triumfui…
Українська
0
0
0
70
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇧🇬⚡️ Чому Румен Радев і його партія виграли вибори в Болгарії і які можуть бути наслідки? @GerasymchukSP і Володимир-Назарій Гавріш в статті для @EuropeanPravda детально проаналізували перемогу «Прогресивної Болгарії» на парламентських виборах і можливий подальший розвиток подій. ✅ Які фактори сприяли перемозі «Прогресивної Болгарії»? ✅ Що відомо про програму партії Румена Радева? ✅ Як Україні варто взаємодіяти з переможцями виборів? Читайте статтю за посиланням eurointegration.com.ua/articles/2026/…
Українська
0
0
0
40
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
Як зерновий експорт і співпраця в сфері продовольчої безпеки можуть сприяти зближенню України і держав #Африки? 🌍 Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну тема продовольчої безпеки держав Африки суттєво актуалізувалася і Україна, як провідний експортер аграрної продукції, відкрила вікно можливостей у налагодженні відносин з країнами континенту. 📷 Автор дослідження Артем Кучеров, експерт «Української призми», звертає увагу на наступні ключові аспекти цієї теми: 📷 Наслідки повномасштабного вторгнення РФ для агросектору. 📷 Африканський агроімпорт: нова торговельна динаміка. 📷 Політична позиція і торгівля: нестабільний зв’язок 📷 Україна й Африка: від експорту сировини до експорту технологій. Читайте дослідження на сайті prismua.org/23763846-2/
Ukrainian Prism tweet media
Українська
0
0
1
40
Ukrainian Prism
Ukrainian Prism@prismUA·
🇧🇬🗳️ Огляд перших підсумків парламентських виборів в #Болгарії 🔎 В Болгарії відбулися позачергові парламентські вибори – восьмі за 5 років. Результати цих виборів коментує Володимир-Назарій Гавріш. ✅ Чи вдасться цього разу сформувати стабільний уряд? ✅ Партія Румена Радєва в лідерах після виборів. Чи означає це появу чергового «Орбана» але в Болгарії? ✅ Що це означає для України і чи вплине це на військову допомогу? Слухайте запис ефіру 👇 ukr.radio/schedule/play-…
Українська
0
0
0
46