Post

Психологиня в ефірі
Трагедія з дівчинкою на надувному колі нагадала мені історію з мого дитинства. Мені було 11. Я вміла плавати, але не надто добре, тому плавала лише там, де відчувала, що дістаю до дна ногами. Пішла купатися, але вирішила повернутися по круг, бо були хвилі. Але коли хотіла поплисти до берега, то зрозуміла, що хоч як сильно я гребу, хвилі відносять мене назад у море. Тобто пливу я вперед, а від берега стає все далі. Це був перший раз у моєму житті, коли я стикнулася з відбійною течією. Від паніки почала захлинатися. Ніхто не бачив мене з берега, і поряд теж нікого не було. Якимось дивом здогадалася плисти паралельно берегу, і так через якийсь час вдалося виплисти. Коли вийшла на берег, то вся трусилася від стресу. Впала на пісок і лежала так, доки цей тремор не пройшов. Дуже боялася, що мене будуть сварити, тому нікому нічого не сказала. Досі вважаю, що мене врятували вміння плавати і везіння. Але більше везіння.
Українська
15
17
1.1K
60.9K
Сумний Дембель
Сумний Дембель@vladJavaScript·
Ми з татом любили кататись на хвилях в Криму біля волноріза. Мені було десь 7-8 років, я вже добре плавав (бо кожне літо по місяцю з 3х років я був на морі в Криму). Але на хвилях я любив татові за плечі тииматись. І от шторм, ми в 4х метрах від берега качаємось на хвилях. І тут я відчуваю, що нас починає затягувати в море і мені стало дужн страшно. Тато теж це відчув і дав команду: "Міцно тримацся за мене і максимально сильно працюй ногами. Ми обовязково вигребем". І ми почали грести: тато був кремезним чоловіком і мав розряд з плавання то ж ми здолали хвилі і опинились на березі. Але я дуже перестрашився і не дуже люблю шторми
Українська
3
0
45
2.4K
Ana Mon
Ana Mon@Ana___Mon·
@vladJavaScript @bxxXz3PuEQ9KIrX Море - це стихія. Я в Криму народилась та виросла і можу сказати, що по статистиці гинули частіше саме туристи. Місцеві в більшості знали, коли не варто дражнити долю, бо ми бачили достатньо новин, а іноді і ставали їх свідками. Сама бачила 2 випадки коли люди не випливли в шторм
Українська
0
0
0
29
Forrest
Forrest@fomindofamin·
@vladJavaScript @bxxXz3PuEQ9KIrX В Одесі пам'ятаю, постійно чекали на шторми, щоб покататися на хвилях. Навіть плавали до волноріза і обратно. Оскільки на морі проводили час з травня по вересень і навіть жовтень - плавали дуже добре.
Українська
0
0
0
44
शेयर करें