Бабель

Що відбувається біля Куп’янська? Ми розпитали офіцерів трьох бригад, які стоять на цьому напрямку, чи є загроза котлів ↓ Наприкінці минулого року росіяни просочились у Купʼянськ. Вони не захопили місто, але зайняли вигідні позиції. Сили оборони місяцями вибивали їх звідти, нарешті у квітні це майже цілком вдалось. Але росіяни продовжують прощупувати шляхи до міста. Щоб зрозуміти, що відбувається на Купʼянському напрямку, ми поговорили з офіцерами трьох бригад: Назаром Войтенковим — офіцером відділення комунікацій 33 ОМБр, Михайлом Гришком — начальником відділення комунікацій 43 ОМБр, Надією Замригою — майоркою, начальницею відділення комунікацій 14 ОМБр. Для оглядів фронту ми насамперед орієнтуємось на дані мапи DeepState. Цього разу ми порівняли її з мапою Suriyak — це проєкт анонімного аналітика, який висвітлює війни на Близькому Сході та в Україні з 2017 року. (Мапа Suriyak відрізняється від DeepState тим, що показує лінію фронту песимістичніше: наприклад, на Купʼянському напрямку вона показує щонайменше дві глибокі «кишені».) У тому, що відбувається на цьому напрямку, розбиралася кореспондентка «Бабеля» Валерія Цуба 👉 baa.nu/V8e9ng

⏯️ Олександр Ширшин пішов проти системи: він критикує головкома Олександра Сирського і командирів штурмових полків. Велике інтерв’ю з колишнім комбатом бригади «Магура» ↓ Колишній командир 1 батальйону 47 окремої механізованої бригади «Магура» Олександр Ширшин — виняток з правил. Він один з небагатьох офіцерів Сил оборони, хто публічно критикує вище командування, насамперед головкома Олександра Сирського. Він також критично ставиться до командирів штурмових підрозділів, що стали одними з найчисельніших у ЗСУ (передусім це 425 окремий штурмовий полк «Скеля» і 225 окремий штурмовий полк). З бійцями і командирами штурмових полків Олександр Ширшин працював разом на Курському напрямку: його батальйон вступив у бій у другій фазі Курській операції. А коли операція тривала вже майже рік, 17 травня 2025 року він написав пост, де критикував командування: «Дебільніших задач, як на поточному напрямку, я не отримував». Із цього поста почався його публічний конфлікт із головкомом Олександром Сирським. Цей конфлікт мав передісторію, про яку Олександр раніше висловлювася дуже скупо — саме про неї ми розпитали у великому інтерв’ю. Дивіться за посиланням 👉 youtube.com/watch?v=aaobNz… Головні тези Олександра Ширшина (ми скоротили і зредагували його слова, але ніде не змінювали суті та зберегли контекст) 👉 baa.nu/MoOB86

Якими б малоуспішними не були російські диверсії в Європі, Росія щиро вірить у власні сили. І НАТО дає їй усі підстави для цього. Переказуємо матеріал RUSI ↓ Росія шукає слабкі місця в європейській логістиці, а західна бюрократія їй допомагає, пише Емілі Ферріс — експертка RUSI з російської політики, яка також має досвід у темі російської організованої злочинності. Переказуємо головне з її аналізу 👉 baa.nu/7RWPit

Відходить епоха: у лікарнях можуть скасувати пробу Манту (ту саму, яку вам забороняли мочити). Це зрада чи перемога? Вже з квітня в Україні почнуть переходити на новий метод виявлення туберкульозу — тест на вивільнення гамма-інтерферону. Його рекомендують як удосконалену альтернативу звичній пробі Манту. Він має бути точнішим, безпечнішим і зручнішим, але є один мінус — значно дорожчий. Висока ціна тесту може бути виправданою, якщо він показує точний результат навіть у людей, щеплених вакциною проти туберкульозу (БЦЖ). Чи так це насправді? Як можна оцінити точність цього тесту у відсотках? І чи зможе він повністю викорінити Манту? На ці запитання нам відповів Ростислав Любевич — пульмонолог і фтизіатр медичної мережі «Добробут» 👉 baa.nu/rYx2Wg

Перехідне правосуддя має допомогти українцям подолати травми війни й відчути справедливість. Скільки треба часу, грошей і вбитих росіян ↓ Перехідне правосуддя — термін, який звучить в Україні дедалі частіше і сенс якого досі розуміють переважно юристи й правозахисники. Хоча саме перехідне правосуддя має допомогти українцям подолати травми війни, зцілитися і відчути справедливість. Як це можна зробити? Які механізми? Досвід яких країн більше підходить Україні? На ці та інші запитання відповідає Катерина Бусол, доцентка кафедри міжнародного та європейського права Києво-Могилянської академії. Вона є юридичною радницею Міжнародного центру перехідного правосуддя (ICTJ), а також була запрошеною фахівчинею Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду 👉baa.nu/gDt3GS

Понад 120 тисяч школярів живуть у безпечних регіонах України, але навчаються у школах дистанційно — і це погано. Змінити ситуацію не дозволяє тиск нардепів і ГО, а також страхи, упередження та надії ↓ Майже третина всіх школярів України, які з різних причин вчаться перед екраном, живуть у регіонах достатньо безпечних, щоби відвідувати місцеву школу. Коли йдеться про дітей-ВПО, це співвідношення вражає ще більше. Наприклад, у Львові лише кожна пʼята дитина із сімей, які переїхали з прифронтових або окупованих територій України, відвідує місцеву школу, хоча вільних місць вдосталь. Найменше дітей-переселенців зареєстровано саме у школах західних регіонів України. Чому так відбувається? Чи можна і варто це змінювати? Кореспондентка «Бабеля» Оксана Форостина поговорила з учнями, учителями й батьками, вивчила соціологічні дані та знайшла відповіді на ці запитання. Вони невтішні 👉 baa.nu/4pyCd3

Україна хоче в ЄС за прискореною процедурою, Брюссель відмовляє і каже, що правила для всіх однакові. Що буде далі? Ми запитали віцепремʼєр-міністра з питань євроінтеграції Тараса Качку ↓ Україна могла б стати членом Євросоюзу вже у 2027 році: швидко, без повної сумісності з усіма правилами ЄС, за моделлю так званого reverse enlargement. Такий варіант розглядали як одну з можливих гарантій безпеки, якби Росія погодилася підписати «мирний договір». Згодом ЄС цю модель відкинув, а політичні суперечки всередині блоку загострилися (і не лише через Віктора Орбана). До того ж увагу європейських лідерів відволікла нова війна на Близькому Сході: через неї частину зустрічей, повʼязаних з розширенням ЄС, довелося переносити. Сьогодні та завтра Україну будуть обговорювати на саміті Європейської ради у Брюсселі. Зокрема, говоритимуть про пакет фінансової допомоги на €90 мільярдів, який ЄС не може погодити через вето премʼєр-міністра Віктора Орбана. Та головне питання залишається — як саме Київ далі просуватиметься до членства в ЄС? Кореспондентка «Бабеля» Юлія Гира поспілкувалася з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою і спробувала викласти відповідь максимально простою мовою baa.nu/fTUmkS

Невідомий Сергій «Флеш»: вербування, погрози, дюжина стартапів, колонізація Марсу, двіж із ССО, контрнаступ, корупція у ВПК. Велике інтерв’ю з новим радником міністра оборони ↓ Немає простішого способу викликати ревнощі в будь-якого армійського інженера-зв’язківця, ніж сказати: «А от Флеш написав…». Флеш — це Сергій Бескрестнов, людина-медіа. На його відкритий телеграм-канал підписані 163 тисячі людей, у створених ним закритих групах — тисячі військових. Сергій Бескрестнов — водночас і технічна підтримка, і джерело новин, і центр експертизи: багато років він працює на фронті, досліджуючи все, що пов’язане з військовим зв’язком, від звичайних «радєйок» до LTE-мереж керування «Шахедами». З кінця січня 2025 року він радник міністра оборони Михайла Федорова й одне з облич нової команди міністерства. На Сергія, в тому числі, покладають надії військові: вони очікують, що Міноборони зміниться на краще. У інтерв’ю «Бабелю» Сергій Бескрестнов розповідає про п’ять життів, які він проживає: життя військового, інженера, менеджера корпорації, підприємця і (знову) військового 👉 baa.nu/4l0fCX

Чотири роки політики казали, що дороги не на часі. Тепер на часі, але вже пізно. Що із цим робити? Інтервʼю з керівником «Автостради» Максимом Шкілем, який каже, що проблема не в дорогах, а в дурнях ↓ У березні 2026 року про погані дороги, які раніше активно обговорювали в соцмережах, синхронно заговорили президент, очільниця уряду і голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин. Загальний висновок: з дорогами все дуже погано, але грошей на якісний ремонт немає. На неякісний ямковий треба 52 мільярди гривень: 12,6 мільярда візьмуть з програми Мінрозвитку в держбюджеті; 10 мільярдів — з резервного фонду. З ремонтом у прифронтових регіонах має допомогти Міноборони. Ключові траси планують залатати за кілька місяців — до 1 червня. Чи переживуть відремонтовані дороги наступну зиму, хто винен у тому, що тепер за ремонт треба переплачувати, чи зійшли зі снігом дороги «Великого будівництва» і чому не вдалося захистити енергетику від ракет — велике інтервʼю із Максимом Шкілем 👉 baa.nu/xyz163

До повної окупації Гуляйполя (імовірно) залишаються лічені дні. Чи посиплеться після цього фронт на Запоріжжі? Гуляйпільський напрямок є одним із найгарячіших на фронті. За останню добу там зафіксували 21 російський штурм (вдвічі більше, ніж на стратегічно важливому Слов’янському напрямку). Кореспондент The Times Домінік Хаушильд, спираючись на свої західні військові джерела та дані українських офіцерів, пише, що місто Гуляйполе майже повністю окуповане. Ми запитали про ситуацію представників двох підрозділів, які стоять на Гуляйпільському напрямку — 225 ОШП та 5 ОШБр (за оборону напрямку відповідають 20 та 17 армійські корпуси). Вони кажуть небагато, але констатують, що ситуація довкола Гуляйполя важка і змінюється щодня. Якщо росіянам вдасться повністю окупувати Гуляйполе — наскільки це буде загрожувати всьому Запорізькому фронту? Кореспондентка «Бабеля» Валерія Цуба спробувала відповісти на це запитання максимально коротко 👉 baa.nu/PgVrt9

Що таке справедливий мир і що може обʼєднати українців після того, як він наступить ↓ Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) регулярно проводить опитування, які стосуються війни й майбутнього миру. Його фахівці зʼясовують, яким українці бачать закінчення війни, як ставляться до людей, які лишились на окупованих росіянами територіях, що для них справедливість і як її досягнути. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила про це з генеральним директором КМІС Володимиром Паніотто. На основі багатьох соціологічних досліджень він розказує про те, що може обʼєднати українців і дати відчуття безпеки й справедливості 👉 baa.nu/iPP7ro

Ми поговорили з Яною Зінкевич, керівницею «Госпітальєрів». Цей волонтерський батальйон зараз у центрі скандалу — його підозрюють у непрозорому використанні коштів ↓ Третій день триває скандал довкола волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» та його керівниці Яни Зінкевич. Він почався з поста журналістки Ольги Худецької. Худецька написала, що їй хотілося б побачити звітність «Госпітальєрів» за збори на паливо, тактичну медицину та інші потреби. Питання в Ольги Худецької викликала і заплутана юридична структура довкола «Госпітальєрів». У реєстрах справді є понад десять різних організацій, які пов’язані з «Госпітальєрами» і керівниками яких є родичі Яни Зінкевич — при цьому офіційну звітність публікує тільки одна з них. По-справжньому гарячим скандал став, коли висловився доброволець Олексій «Арістарх» Цимбалюк: він звинуватив «Госпітальєрів» у тому, що в 2014 році вони незаконно утримували «на ямі» добровольця на ім’я Дмитро «Кавказ» Горянінов, після чого той вчинив самогубство. Крім того, скандал одразу політизувався: Яна Зінкевич є народною депутаткою фракції «ЄС». На її захист висловилися декілька відомих депутатів цієї фракції, колишніх і нинішніх парамедиків «Госпітальєрів» та інших підрозділів — вони кажуть, що звинувачувати в чомусь добровольчу військову структуру без прямих доказів не є етичним. Кореспондентка «Бабеля» Валерія Цуба поговорила з Яною Зінкевич. Вона поставила їй неприємні запитання, яких назбиралося за три дні 👉 baa.nu/zbpFX3

У 2022 році підвал, в якому росіяни 28 днів тримали жителів села Ягідне, став символом жорстокості окупантів. Через чотири роки зруйноване село майже відновили, але не врятували підвал — він зникає ↓ Чотири роки тому, 3 березня 2022 року, росіяни окупували невеличке село Ягідне в Чернігівській області. Воно стоїть на трасі Чернігів — Київ, яка з України йде в Білорусь, по ній у село і зайшли росіяни. Майже всіх мешканців Ягідного, чотири сотні людей, вони зігнали у тісний, промерзлий підвал місцевої школи, а нагорі влаштували штаб. Люди похилого віку, хворі, 80 дітей, серед яких півторамісячне немовля, провели в тисняві, задусі, без медичної допомоги 28 днів. На людину приходилось по 50 сантиметрів площі. Десятеро людей не витримали й померли, ще 17 росіяни розстріляли в селі. Від обстрілів постраждали 150 будинків, 16 зруйновані вщент. Після звільнення Ягідного у будівлі школи вирішили зробити музей. Тендер на реконструкцію школи та меморіал у серпні 2025 року виграв консорціум «Ренесанс Україна». Вперше «Бабель» побував у Ягідному в квітні 2022 року. Вдруге — на роковини окупації, третього березня 2026 року. Кореспондентка Оксана Коваленко і фотограф Дмитро Вага поїхали, щоб побачити, як змінилось Ягідне і його люди за чотири роки 👉 baa.nu/5ELMQ1

Справжній професор KSE написав статтю про вигадану країну Муріноа. Її опублікував науковий журнал, яким керує соратниця Іллі Киви, і робить на цьому бізнес. Історія, повна абсурду і відомих імен ↓ До 1946 року острівна Республіка Муріноа була під владою Франції. Життя там не було легким, але люди не бідували — Франція давала острову все, що треба. Після Другої світової війни Муріноа формально отримала незалежність і, здолавши шалений опір і блокаду французів, стала успішною і процвітаючою економікою, пише магістр історії Василь Сокаленко у своїй статті для наукового журналу «Національні інтереси України». Це могла б бути неймовірна історія успіху, якби Муріноа існувала насправді. Так само, як і магістр історії Василь Сокаленко. І те, й інше — вигадка справжнього професора, викладача Київської школи економіки Ігоря Сердюка. Він написав фейкову статтю, щоб вкотре показати: деякі наукові журнали роблять бізнес, публікуючи псевдонаукові праці, а їхні автори завдяки таким публікаціям отримують наукові ступені, надбавки до зарплат і гарні рядки в резюме. Статтю про вигадану Муріноа вигаданий дослідник за реальні 1 200 гривень опублікував в одному з десятків журналів, які входять у видавничу групу «Наукові перспективи». У наукових збірках цієї групи свої статті публікують багато відомих українців, серед них — народний депутат Давид Арахамія, посол України у Великій Британії Валерій Залужний, дружина боксера Олександра Усика Катерина Усик, генерал-майор Олександр Півненко. Очолює «Наукові перспективи» кандидатка наук Ірина Жукова, яку журналісти Bihus.info ловили на плагіаті та співпраці з Іллею Кивою. Що це за бізнес, скільки можна заробити на псевдонауці та чому навіть справжні науковці користуються сумнівними послугами, розповідаємо детальніше 👉 baa.nu/7bmyBT

У Молдові в салоні краси Ірини Бородкіної померла людина. Зараз вона збільшує людям груди й сідниці на Печерську. Ринок таких послуг в Україні контролюється слабко — і це проблема ↓ У Печерському районі Києва працює Ірина Бородкіна — косметологиня, яку в Молдові оголосили в міжнародний розшук у справі про смерть пацієнтки. Тридцятого січня 2025 року в косметологічному салоні в Кишиневі під час естетичної процедури померла підприємиця Любов Бабуцька. Власницею салону була Ірина Бородкіна. Вона, за словами свідків, робила пацієнтці ін’єкції в зону шиї та підборіддя, а також проводила збільшення сідниць філерами під загальним наркозом. Судово-медична експертиза встановила причину смерті — емболія, тобто закупорка кровоносної судини після введення препарату. Молдовська прокуратура відкрила кримінальне провадження, а Бородкіну оголосили в міжнародний розшук Інтерполу. Втім, тоді Ірина Бородкіна вже була в Україні. Зараз вона працює у столичному медцентрі та позиціонує себе як пластичного хірурга. Історія Бородкіної — не поодинокий випадок у галузі. В Україні подібні трагедії теж були, наприклад, позаторік у Харкові та тиждень тому в Чернігові. Справу в Молдові, роботу Ірини Бородкіної в Києві та системну проблему нерегульованої інʼєкційної косметології розібрала кореспондентка «Бабеля» Юлія Гира 👉 baa.nu/5lhLf7

«Єдиним способом вижити на цій зустрічі було на неї не прийти». Журналіст-розслідувач розповідає, як Ізраїль убив верховного лідера Ірану і десятки ключових високопосадовців — у перші п’ять хвилин війни ↓ Зранку 28 лютого Ізраїль і США розпочали війну проти Ірану. У перші п’ять хвилин ізраїльські льотчики вбили майже все військове керівництво країни: загинули верховний лідер аятола Алі Хаменеї, начальник Генерального штабу, міністр оборони, головнокомандувачі Збройних сил і Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), секретар Вищої ради національної безпеки, керівники розвідки і відповідальні за ракетну інфраструктуру — всього близько 40 високопосадовців. Ізраїльський журналіст-розслідувач Ронен Берґман десятиріччями пише про розвідку, збройні сили і тероризм. Його головна праця — бестселер «Встань і вбий першим. Таємна історія ліквідацій ворогів Ізраїлю» базується на понад тисячі інтерв’ю розвідників, політиків і військових Ізраїлю. Тепер у статті для The New York Times та подкасті Call me Back Podcast, посилаючись на власні джерела, він розповідає, як Ізраїль здійснив свою чергову успішну операцію 👉 baa.nu/LrmziJ

Три дні триває нова війна на Близькому Сході. Від неї постраждав Захід? Що вона означає для України? Максимально коротко ↓ США та Ізраїль атакували Іран три дні тому, 28 лютого. Ізраїль назвав цю операцію «Рев Лева», США — «Епічна лють». У перший вечір стало відомо про загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, а також членів його родини. Іран відповів за кілька годин: він обстріляв американські бази в Бахрейні, Катарі, Кувейті та ОАЕ й запустив балістичні ракети по Ізраїлю. Частина ударів зачепила цивільну інфраструктуру в країнах Перської затоки, тисячі туристів застрягли в регіоні. До конфлікту долучилося проіранське угруповання «Хезболла». Водночас майже зупинився рух танкерів через Ормузьку протоку — ключовий маршрут, яким проходить близько 20% світового експорту нафти й газу. Ринки відреагували на це миттєво: нафта, газ і дорогоцінні метали зросли в ціні. Президент Володимир Зеленський попередив, що затяжна війна проти Ірану може вдарити по постачанню систем ППО Україні. Кореспондентка «Бабеля» Юлія Гира розібрала, як за три дні цієї війни вже постраждав Захід і що війна означатиме для України 👉 baa.nu/WpWq43

«США до справді ефективного лазера лишається 4–6 років, Україні — рік-два». Контр-адмірал США Марк Монтгомері про те, як українській армії перехопити ініціативу у війні ↓ Контр-адмірал Марк Монтгомері служив на різних посадах у Військово-морських силах США 32 роки — з 1985-го по 2017-й. Зокрема, у Раді нацбезпеки США в Білому Домі, де займався транснаціональними загрозами. У 2010 році він переїхав до Німеччини служити заступником директора з планування і стратегії Європейського командування США. Після відставки Монтгомері працював у Комітеті Сенату з питань збройних сил, який очолював республіканець Джон Маккейн, а згодом сам очолив Комітет з кібербезпеки. У грудні 2021 року Монтгомері долучився до американського аналітичного центру «Фонд захисту демократій», який вивчає загрози з боку Росії і допомагає українській армії модернізуватися. Монтгомері часто буває в Україні і проводить тут багато часу. З 2023 року він навчає українських офіцерів правильно планувати бойові дії. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко поговорила з контр-адміралом про те, чого бракує українській армії, аби перехопити ініціативу у війні, і що для цього мають зробити Штати 👉 baa.nu/zMoyM0

Уперше з 2014 року російські паралімпійці вийдуть під власним прапором і гімном. До наступної Паралімпіади Росія вже готує атлетів, які воювали проти України ↓ Шостого березня в італійських Мілані й Кортіні-дʼАмпеццо стартують зимові Паралімпійські ігри — міжнародні змагання для спортсменів з інвалідністю. Уперше за понад десять років росіяни зможуть виступати там під своїм прапором. Після 2014 року Росію спочатку відсторонили через державну допінгову програму, а згодом — через повномасштабне вторгнення в Україну. У різні роки російських спортсменів або зовсім не допускали до Ігор, або дозволяли виступати лише в нейтральному статусі — без прапора і гімну. Цьогоріч на Паралімпіаді буде шестеро представників Росії — вони не пов’язані напряму з військом. Водночас у російській паралімпійській збірній є інші спортсмени, яких держава готує до майбутніх міжнародних стартів. Вони почали займатися спортом після ампутацій, отриманих унаслідок поранень під час війни проти України. Про цьогорічних представників Росії та тих, хто потенційно може представити країну вже найближчим часом, кореспондентка «Бабеля» Валерія Цуба зібрала найголовніше 👉 baa.nu/uKGzxm

Депутата Олександра Ковальова часто називають «ватником». Попри це його звʼязками в Росії роками користуються влада і спецслужби, щоб витягати українських полонених. Невідомі історії у великому інтервʼю ↓ Уродженець Макіївки, 58-річний Олександр Ковальов маловідомий широкому загалу, хоча його біографія могла стати сценарієм для бойовика. У цьому фільмі Ковальов точно не був би просто «добрим хлопцем». У 2008 році він заснував громадську організацію ветеранів-афганців «Ніхто крім нас». За часів президента Віктора Януковича її члени штурмували парламент і Кабінет міністрів, вимагаючи не скасовувати пільги. У 2014 році Ковальов допомагав тікати з Києва «беркутівцям», які розстрілювали протестувальників на Майдані. Літом 2016 року йому повідомили про підозру, але за три роки по тому справу закрили через відсутність складу злочину. У тому ж 2014-му в соцмережах Ковальов виставив своє фото на тлі захопленої проросійськими сепаратистами і російськими військовими Донецької ОДА з коментарем «Люди на чудовому підйомі!!!! Все організовано і спокійно». На парламентських виборах 2019 року він переміг на найменшому виборчому окрузі країни — 51-му в Донецькій області, який був розділений лінією фронту, і вступив у депутатську групу «Довіра». Давні звʼязки Ковальова в Росії дозволяють йому роками займатися звільненням українських заручників з російського полону. У квітні 2022 року він був одним з двох представників України на перемовинах з росіянами на «Азовсталі». У лютому 2023 року особисто Кирило Буданов просив спікера парламенту Руслана Стефанчука представити Ковальова до державної нагороди. Ковальов єдиний їздив на окуповані росіянами території та перевіряв колонію в Оленівці, куди перевезли українських військових. Сам він говорить, що, окрім інших, у 2014 році звільнив з полону операторів «Вавилон’13», першим з гуманітарною місією навесні 2022 року прорвав блокаду Маріуполя і зробив так, щоб з «Азовсталі» вивезли жінок і дітей. А в Донецьку у 2014-му не святкував «русскую вєсну», а допомагав керівнику УДО Валерію Гелетею вивозити з міста спецпризначенців, яких кинула центральна влада. Головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник поспілкувалася з Олександром Ковальовим. Частину своїх слів він підтвердив фото і відео. Деякі свідчення ми перевірили в людей, про яких Ковальов розказує. Це скорочена і зредагована версія розмови 👉 baa.nu/4aHDBi Повну версію дивіться тут 👉 baa.nu/5fPGpY