Sergiy Nashimoto

@sunny_whale_2 Нормуль...

цього літа я все частіше обираю сукні😌

🇺🇦😭🫂 Our Beloved Colombian Brother Jose Domingo Valencia Talaga, who had been serving in Ukraine as a Volunteer succumbed on the Battlefield. Honor, Glory and Gratitude To Our Brother.

Вічна слава та світла пам'ять Герою України! 🕯️😞🇺🇦 Честь...⚔️🫡

Вічна слава та світла пам'ять Герою України! 🕯️😞🇺🇦 Честь...⚔️🫡

Вічна слава та світла пам'ять Герою України! 🕯️😞🇺🇦 Честь...⚔️🫡

Німеччина хоче передати Україні 6,6 млрд євро з Фонду миру, які розблокувала Угорщина. Поляки блокують. Хочуть повернення грошей за зброю, яку вони передали Україні в рамках цього фонду. Те, що Польща зараз політично конструює — абсолютно морально дефолтна позиція. Романтизм про спільні безпекові інтереси Польщі та України щодо послаблення московії можна припиняти. Польський девіз «За нашу і вашу свободу» був красивою обгорткою, але не більше. За цією обгорткою ховається польська пиха та прагнення контролювати Україну у межах своїх інтересів. Стратегічно Україні з Польщею не по дорозі. Вони розповідають, що Україні попри українську «невдячність» треба допомагати, бо московія ворог. Паралельно з цим починають блокувати допомогу для цієї боротьби та вимагають не провокувати московію. Ми не хочемо узагальнювати польське суспільство. Є багато адекватних поляків. Але ось ця позиція їхньої держави абсолютне дно.

Today in Kyiv, people gathered to say their last goodbye to Colombian volunteer Jan Sebastian “Onyx” Restrepo Mazo. He served in Ukraine’s International Legion and later with the 413th Separate Unmanned Systems Regiment "Raid." Wounded in battle, he returned to the fight and ultimately gave his life for Ukraine — a country that wasn't his by birth, but became his by choice. He crossed an ocean to defend freedom and paid the ultimate price. Never tell us this war matters only to Ukrainians. Honor to the hero. Honor to all who defend freedom and democracy.

@carol83npx6f He might be blind or simply fool you.

My husband doesn't find me attractive... what do you think?

🇺🇦🇺🇦😭😭 Our Beloved Peruvian Brother Walter Buitron Torres, who had been serving in Ukraine as a Volunteer succumbed on the Battlefield. Honor, Glory and Gratitude To Our Brother.

@NominandumNon @saloed_karatel @EuropeanPravda Просто нахуй. Шахед тебе знайде

@Serg2609 @saloed_karatel @EuropeanPravda Znowu nic :(( "Grok"w tłumaczeniu podaje: "odgłosy banderowskiego chlewa". Nie wiem dlaczego.... Spróbuj jeszcze raz bo na 100% masz coś ciekawego do powiedzenia a ja nie mogę odczytać. :(((

Щоб не їздили вулицею Бандери: Вінниця не отримає польські автобуси через скандал eurointegration.com.ua/news/2026/06/1…

@o_potichok @censor_net Показуй дорогу, онуче з онучами

@Serg2609 @censor_net Пішов нахуй, діду

Долар по 45 став реальністю: пророчий виступ Зеленського у 2019 році Банки оновили курс валют на 10 червня, згідно з яким курс долара у фінустановах вперше в історії перетнув позначку у 45 гривень censor.net/ua/v4007720

@romanovicov @censor_net Нема спокою їбанутим: мед, гівно та гречка...

@Serg2609 @censor_net Сьогодні порохоботи, соросята, грантоїди та колаборанти НАБУ-САП складають авангард путінскої "пятої колони" в Україні. Хоча всі вони нібито працюють на Трампа...

@Mendzelevska @censor_net Таті-ана, пиздуй до кримського хана

@Serg2609 @censor_net

Польща замінює українських працівників мігрантами з Азії та Латинської Америки censor.net/ua/n4007222

@Tasha130873 Бездоказове твердження...☺️

@Serg2609 Я з любої сторони красавішна))))))

Жінка любить того, кого боїться втратити...тому деякі чоловіки вдаються до хитрощів і заводять коханок...фатальна помилка...тому що жінка любить не тебе, а свій стан поруч із тобою...вони думають, що якщо будуть давати більше турботи й тепла, жінка полюбить їх сильніше...

@Kartmanenko @Yurajda @EuropeanPravda Якщо у тебе 100 тис. підписників з В'єтнаму, то ти не ботяро😄😁😆😅

@Serg2609 @Yurajda @EuropeanPravda чоловіче в тебе 25 підписників, хто ще ботяра

Рішення щодо "героїв УПА" погіршило ставлення до українців у 52% поляків eurointegration.com.ua/news/2026/06/1…

@VanerShan @EuropeanPravda Скоро засмокчеш москальського хуя від Шахеда...

@Serg2609 @EuropeanPravda tylko nie moskiewski... banderowski chuju

Після звільнення Херсона росіяни почали жорстокий терор проти цивільних на лівобережній Херсонщині, яка досі в окупації. Однією з жертв стала 21-річна студентка Аня Єльцова. У листопаді 2022 року в селі Агаймани ФСБ вдерлися до будинку її бабусі, провели обшук і допити. Аню викрали на очах у рідних: наділи мішок на голову, заштовхали в машину й забрали. Вже понад три роки дівчину тримають у неволі в Криму, звинувачуючи у шпигунстві через її проукраїнські погляди. Рідні знали, що Аня публічно підтримувала ЗСУ в соцмережах та публікувала відео зі звільненого Херсона. Окупанти розцінили знайдене в її телефоні як підтримку української армії. Пізніше родичі дізналися, що Аню підставила місцева колаборантка, яка помстилася бабусі за відмову співпрацювати з окупантами. Після викрадення батьки намагалися знайти доньку в Генічеську, але їх лише ганяли по кабінетах і нічого не казали. За кілька днів Аня коротко подзвонила, сказала, що її годують і не ображають, але де вона знаходиться не повідомила. У грудні 2022 року на російському ТБ з'явилося відео, де вона з синцями під очима промовляла вирвані з контексту слова. Рідні вважають, що її примусили до самовикриття. Перший лист додому прийшов через рік - із кримським штампом. Аня писала, що батьки приїжджали до Генічеська, коли вона була там, потім її повезли до Мелітополя, а звідти до Криму. Лише в серпні 2024 року з родичами зв'язався призначений росіянами адвокат: Аню підозрюють у шпигунстві та зраді росії. Згодом вона зателефонувала сама, сказала, що схудла на 10 кг, у камері холодно а вікно без скла. У жовтні 2024 року російське ТБ випустило відео, де нібито щойно затриману в Криму дівчину, в якій впізнали Аню, - судять і обирають запобіжний захід на два місяці. Родичі були обурені і кажуть, що вона в них уже два роки. А в Офісі генпрокурора України заявили, що Аню змусили до самовикриття під тиском. Її справу розслідують як воєнний злочин - насильницьке зникнення, незаконне утримання та катування. Наприкінці жовтня 2024 року мамі вдалося потрапити на два побачення з донькою. Аня сказала, що в цьому СІЗО трохи краще, ніж у попередньому, але морально вона зламана. 13 лютого 2025 року російські ЗМІ повідомили, що Аню Єльцову засудили за "шпигунство" до 10 років. Сьогодні Аня Єльцова знаходиться в слідчому ізоляторі в окупованому Чонгарі (Херсонська область), - за ґратами, з розбитою психікою та виснаженим тілом. Але вона жива. І це головне. Її рідні продовжують боротися за її звільнення, а університет, де вона навчалася, звертався до всіх можливих інстанцій . На жаль, зараз вона залишається серед десятків інших незаконно ув'язнених українців. Аню, ми чекаємо. Україна пам'ятає про тебе. Повертайся жива.

@Tasha130873 Автобіографічне фото?☺️😁

Бажання це те, що ти хочеш і можеш...мрія це те, що ти можеш, якщо захочеш...все інше слова та ілюзії... Вечора, Друзі!

Вічна слава та світла пам'ять Герою України! 🕯️😞🇺🇦 Честь...⚔️🫡

Його двічі ховали. Першого разу мати отримала похоронку і закриту труну. Відбулося поховання. А через 40 днів Олександр Томілович прийшов на власні сороковини живим. Другого разу похоронка прийшла після трагічної помилки на фронті. Його знову вважали загиблим. Але він вижив. Свій перший бій Олександр прийняв ще у 2014 році. Відтоді його життя перетворилося на безперервну боротьбу. Волноваха, Савур-Могила, Дебальцеве, Маріуполь, Авдіївка, Світлодарська дуга — за цими назвами для нього не сторінки історії, а роки життя. За цей час він отримав сім поранень. Втратив майже всіх побратимів, з якими починав свій шлях. «Сьогодні з тих хлопців нікого немає серед живих», — згадує він. Війна не відпускала його навіть удома. Дружина Людмила розповідала, що спочатку боялася спати поруч. Олександра переслідували важкі фронтові сни. Лише з часом стало трохи легше. Уже під час великої війни у подружжя народилася четверта дитина. За мужність його нагородили державними відзнаками. Але одну з нагород родина так і не дочекалася. За словами близьких, документи просто загубилися під час оформлення. Та найбільше вражає інше. Після важкого поранення військовий отримав інвалідність. У певний період родина з чотирма дітьми фактично виживала на 860 гривень допомоги. Доля двічі записувала його до списків загиблих. Але щоразу він повертався. Повертався до матері. До дружини. До дітей. І сьогодні найбільша його перемога — не ордени та нагороди. Найбільша перемога — те, що мати не втратила сина, дружина — чоловіка, а діти — батька.