Актуальна Правда

Хамство, відмова відповідати і зниклий начальник: що коїться в Харківському ТЦК Журналісти АП звернулися до Другого відділу Харківського районного ТЦК та СП у Новій Водолазі, щоб отримати відповіді на прості й законні запитання. Однак замість відкритого діалогу вони зіткнулися з грубою та непрофесійною манерою спілкування, небажанням відповідати на поставлені запитання та відсутністю керівника на робочому місці. Під час розмови журналісти намагалися з'ясувати, хто саме звертається до поліції з інформацією про розшук військовозобов'язаних та хто ухвалює відповідні рішення. Працівники ТЦК не змогли надати чіткої відповіді взагалі. Також в ТЦК повідомили, що вони самі повістки не надсилають, однак не пояснили, хто саме ініціює розшук громадян. З'ясувати ці питання у начальника відділу також не вдалося, оскільки, як стверджує редакція, його не було на робочому місці вже другий день. Саме такі ситуації, коли державний орган не надає зрозумілих відповідей на законні запитання журналістів і громадян, негативно впливають на довіру до державних інституцій. Редакція «Актуальна Правда» очікує публічної реакції Міністерство оборони, проведення неупередженої перевірки та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до закону.

Дружини військових запитали депутатів, чому ті самі добровільно не йдуть служити У відповідь, за словами учасниць розмови, вони почули: «Жінки теж служать, ідіть ви». Саме такі слова найбільше обурили людей. Коли родини військових просять не привілеїв, а справедливості, вони очікують почути відповідь, а не перекладання відповідальності.

Військовий закликав владу Зеленського, ТЦК і поліцію долучитися до фронту Саме з таким посилом військовослужбовець звернувся до Зеленського. Він закликав, щоб представники найвищої влади, а також посадовці, працівники ТЦК, поліції та інших державних органів також долучалися до захисту країни нарівні з іншими громадянами. За словами військового, довіра до влади починається з особистого прикладу. Коли одні роками воюють на передовій, суспільство дедалі частіше ставить питання про рівність обов'язків і відповідальності.

Свириденко пішла. А хто відповість за хаос в країні? На тлі постійних вбивств, викрадень громадян, тотального хаосу в управлінні та беззаконня — йде у відставку Свириденко. А чому Зеленський досі сидить у кріслі? Людина, за якої країна потонула в корупційних скандалах, кадровому безладі, втратах територій і втраченій довірі. Людина, чиї повноваження за Конституцією вже давно закінчилися. Людина, яка замість порядку принесла хаос — і в безпековій сфері, і в економіці, і в довірі людей. Порядна людина в такій ситуації давно б сказала: «Я не впорався. Країні потрібен новий лідер». Але ні. Всиджування в кріслі важливіше за долю держави. Україна — велика держава. У нас є розумні, сильні, чесні люди, здатні вести країну вперед. А політика Зеленського не принесла ні перемоги, ні стабільності, ні віри в завтрашній день. Тільки розчарування і втома. Час міняти тих, хто не справляється. Як Свириденко. Як багатьох інших. Час міняти і того, хто стоїть на чолі всього цього безладу. Україна заслуговує на кращих.

Світ втратив одного з найвідданіших друзів України... Але питання залишаються. Вчора, 11 липня 2026 року, у своєму будинку на Капітолійському пагорбі раптово помер сенатор Ліндсі Грем. 71 рік. «Коротка і раптова хвороба», серцевий напад. Ні попередніх симптомів, ні скарг. Людина, яка за день до того була в Києві, тиснула руку Зеленському, говорила про зброю, про перемогу — і раптом... просто йде з цього світу. Не було жодних ознак. Абсолютно. Він мав бути в ефірі NBC «Meet the Press» у неділю. А замість цього — сирени швидкоїї. І ось тут починає бути дуже моторошно. Ліндсі Грем був не просто сенатором. Він був одним із головних «яструбів», хто вимагав жорсткої підтримки України. Після візиту до Києва — раптова зупинка серця. Занадто зручно. Занадто швидко. Ми всі пам’ятаємо, як росіяни вже робили таке раніше: Олександр Литвиненко — отруєний полонієм-210 у Лондоні. Сергій Скрипаль і його донька — «Новачок» у Солсбері. Олексій Навальний — отруєння «Новачком» у літаку. Навіть Євген Пригожин після «бунту» — раптовий «авіакатастрофа». Історії з болгарськими та грузинськими отруєннями, з «кіллерами» ГРУ, які їздили з паспортами на фейкові імена. Російські спецслужби мають багаторічний досвід «тихого усунення» незручних людей за кордоном. Вони проникають у середовище, знаходять слабкі місця, використовують агентуру. А в оточенні українських високопосадовців, на жаль, вже не раз спливали історії про подвійних агентів і «злив» інформації. Чи міг хтось «допомогти» серцевому нападу після зустрічі в Києві? Поставити питання так — це не паранойя. Це логіка війни, яку росія веде не тільки на фронті, а й у тіні. Ліндсі, ти боровся за нас до останнього. Якщо це була просто доля — нехай Бог прийме тебе в мирі. Але якщо хтось допоміг долі... то кров цього — на їхніх руках. Україна пам’ятає своїх друзів. І не пробачає ворогам. Спочину вічному, сенаторе.

ТРЕШ! Комбриг Станіслав Лучанов наказав своїм бійцям вбити двох звичайних хлопців — просто через особисту образу У ніч з 27 на 28 червня семеро озброєних людей увірвалися на подвір’я в селі Калинівка на Київщині. Там жили два брати — Максим і Роман. Їх схопили, вивезли в іншу Дніпропетровську область і там вбили. Тіла вже ексгумували. Лучанов очолив бригаду лише в лютому 2026 року. До цього був начальником штабу 425-го полку «Скеля». Коли комбриг використовує бойових підлеглих як особисту банду карателів для сімейних розборок — це вже не армія. Це організована злочинна група під маскою ЗСУ, яка використовує зброю, техніку, статус і імунітет, щоб вбивати цивільних. За таке принаймні міністр оборони повинен негайно піти у відставку.

На Волині ТЦК розпилили газ в авто з вагітною жінкою Бандити з ТЦК розпилили газ у салоні таксі, де перебувала вагітна пасажирка. Водій має інвалідність з дитинства, а відеореєстратор із автомобіля після події зник і згодом був знайдений у полі.

Львівщина: донька показала, в якому стані повернувся батько після ТЦК Увечері — викрали. Вранці — вже ВЛК. Саме так, за словами доньки чоловіка, розгорталися події у Львівській області. Вона стверджує, що поліція доставила її батька до ТЦК, а вже наступного ранку він пройшов військово-лікарську комісію. На оприлюдненому відео чоловік має видимі тілесні ушкодження. Якщо ці обставини відповідають дійсності, виникає закономірне питання: чи може людина, яка щойно зазнала фізичного впливу, вважатися такою, що добровільно та безперешкодно проходить будь-які процедури? Кожен такий випадок потребує ретельної перевірки правоохоронними органами.

Слова дитини з Харкова розбили серце вчительці "Зараз... хай воно пролетить. Потім продовжимо урок. Я ж у Харкові... я знаю, як воно летить..." Ці слова сказала не доросла людина. Їх сказала дитина. Під час онлайн-уроку вчителька помітила, що учень раптом завмер і перестав слухати. Вона запитала, що сталося. І почула відповідь, від якої на мить сама не змогла сказати ні слова. Для цієї дитини звук ракет чи дронів став настільки звичним, що вона спокійно просить лише кілька хвилин, щоб перечекати небезпеку... і повернутися до навчання. Ось так сьогодні навчаються українські діти у Харкові.

На росії запустили своє ТЦК Тепер уже й у Хабаровську починають хапати м’яsо для фронту, бо десь під Покровськом треба кимось закривати дірки після чергового штурму. російські мамки, ховайте своїх синочків.

Як мусора в Києві полюють на людей? Ось так мусора хапають українців на вулицях. Без пояснень. Без підстав. Без закону. Просто налетіли, скрутили, запхали — і повезли, як ніби людина в своїй країні вже не громадянин, а здобич. А потім ці самі персонажі починають жалібно скиглити, коли люди більше не хочуть це терпіти й дають відсіч натовпом. Бо коли влада замість закону випускає на вулиці силовий безпрєдєл — рано чи пізно прилітає відповідь. Українців уже дістало це полювання на людей під виглядом “перевірки документів”.

ЗАЯВА РЕДАКЦІЇ “АКТУАЛЬНА ПРАВДА” Під час виступу журналіста Сергія Медяника, якого переслідують у замовній та сфабрикованій справі, журналістам “Актуальної Правди” почали перешкоджати представники Судової охорони. У незаконний спосіб вони хапали журналістів, вимагали припинити зйомку та фактично перешкоджали здійсненню законної професійної діяльності. Ми розцінюємо ці дії як неприпустимий тиск на журналістів, перешкоджання законній роботі медіа та чергову спробу заглушити публічність у справі журналіста Сергія Медяника. Коли під час судового процесу, який уже супроводжується численними скандалами, тиском та ознаками грубих порушень, силові структури починають фізично перешкоджати журналістам виконувати свою роботу — це вже не просто інцидент. Це небезпечний сигнал для всієї країни. Окремо наголошуємо: головуюча суддя Світлана Мішеніна, у присутності якої відбувалося це свавілля, не припинила правопорушення, не викликала слідчо-оперативну групу та фактично проігнорувала злочинні дії щодо журналістів. Редакція “Актуальна Правда” звертається до правоохоронних органів, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, медійних і правозахисних організацій, а також до всієї журналістської спільноти з вимогою дати належну правову оцінку діям осіб, які перешкоджали роботі журналістів, та забезпечити дотримання гарантій свободи слова і права медіа висвітлювати суспільно важливі процеси. Ми висловлюємо повну підтримку журналістам “Актуальної Правди”, які зазнали тиску під час виконання своїх професійних обов’язків, і заявляємо прямо: перешкоджання роботі журналістів, залякування, фізичний тиск та спроби заборонити зйомку — це удар не лише по одному медіа, а по свободі слова в Україні загалом. Ми вимагаємо: службової перевірки дій представників Нацгвардії, які перешкоджали журналістам; реакції правоохоронних органів на факт можливого перешкоджання законній професійній діяльності журналістів; публічного пояснення, на підставі чого журналістам забороняли здійснювати зйомку відкритого судового процесу; гарантій безпеки для журналістів під час висвітлення судових засідань у справі Сергія Медяника. Свобода слова — це не формальність і не декорація. І якщо сьогодні силовики дозволяють собі хапати журналістів за руки й забороняти знімати відкритий процес, завтра під ударом може опинитися будь-яка редакція, будь-який журналіст і будь-який громадянин, який намагається говорити правду вголос.

Так виглядає справжнє ставлення військових до ТЦК та поліції Сьогодні в Україні склалася абсолютно хвора система, де фронтовик ризикує життям у багнюці й крові, а тиловий тцкашник або полціціянт із жетоном може влаштовувати рейди на своїх же громадян, ніби він не державний службовець, а бандит із дев’яностих. І саме тому дедалі більше людей кажуть прямо: Почніть із себе. ТЦК у повному складі — на фронт. Поліцію, яка прикриває цей безлад і бере участь у полюванні на людей, — туди ж.

ТЦК по-львівськи Людину, яка першою вдарила чоловіка під час конфлікту у Львові, місцеві пабліки називають Романом Удутом — тренером з єдиноборств. І якщо ця інформація підтвердиться, то картина стає ще бруднішою: людей на вулицях ловлять уже тітушки в формі. Пишуть навіть більше: що він не військовий, а погодився за гроші ловити чоловіків. Тобто це вже навіть не про оборону країни. Це про те, як під вивіскою ТЦК на українців можуть випускати людей, які працюють не за присягою, а за кеш.

Львів повстав проти людоловів У Львові в людей увірвався терпець. Бо коли людей хапають на вулиці, б’ють, запихають у бус і везуть невідомо куди — це вже не “оповіщення” і не “перевірка документів”. Це методи бандитів. На Сихові люди не витримали після того, як, за словами очевидців, хлопця побили, затягнули в бус і повезли геть. Люди почали перекривати дорогу, а потім авто ТЦК перевернулось як символ того, до чого доводить це беззаконня. І найстрашніше, що влада сама довела до цього. Коли замість закону — страх, замість повістки — кулаки, а замість держави — бус і люди в формі, які поводяться як каральний загін, суспільство рано чи пізно відповідає. І у Львові ця відповідь уже прозвучала.

Якщо ви можете підтримати Сергія: картка: 4441 1111 2579 5736 посилання на банку: send.monobank.ua/jar/2rQMyQjcB9

Прокурорські шулери: як прокурор зірвав суд, щоб журналіст і далі сидів у СІЗО 3 липня у Вінницькому апеляційному суді мало відбутися засідання у справі журналіста Сергія Медяника. Але прокурор Вінницької обласної прокуратури просто не з’явився. І це вже не випадковість, а схоже на свідому тактику затягування, щоб журналіст і далі сидів у СІЗО без вироку. І поки прокурор ховається, адвокат Лариса Криворучко, яка лише нещодавно увійшла у справу, попри інший часовий пояс і термінове ознайомлення з матеріалами, знайшла час бути на засіданні. Тобто захист — зміг. Прокурор — ні. Сергій прямо в суді вимагав примусово доставити прокурора, бо коли обвинувачення просто зникає із засідання — це вже не правосуддя, а брудна гра на утримання людини за ґратами.

У Києві мусора домахалися до молодого хлопця, виконуючи брудні незаконні накази про полювання на українців. Люди зробили їм зауваження — бо коли ти в формі й без підстав чіпляєшся до людини, то хоча б май сміливість вибачитися. Але ні. Цей мусор навіть не вибачився. Бо вони давно звикли поводитися не як правоохоронці, а як каральна банда, яка пресує власних громадян просто на вулицях.

Жінка не витримала і залила газом мусорів, які напали на хлопця