лінамар🔆

@irinellion2 Хехе

#укррайт Він був повністю лисий. Що, звісно, й було очікувано від черепа. Ні волосся, ні шкіри. Й провалля замість очей та рота. Наче той Гарік з кабінету біології. Тільки більш людський. Явно не з пластику. Він снився Марині вже вкотре. Виблискував на краю кожного другого сну.

— В цьому домі з молоді тільки он ті вампіри. Та й тим за підлітків вже не зійти. Ті в наш час так не говорять.

Перше, що вчепить пам'ять — Вп'ється в тебе навіки. Сміх твій, усмішка, постать, Жовті смішні черевики Зірочки ластовиння, Вуглики під очима... Перше запам'ятання Нестимеш за плечима. #укррайт #укрвірші #вірші

Моя любов ще не розквітла поміж грудей як їх новий та відтепер вже невід'ємний елемент

забирайте котів, умоляю прошу, асорті котів, є ще в наявності чорний хлопчик півроку, шпротний хлопчик півроку, сіра оксамитова мама-кіта, чорний хлопчик брат оцих, мама оцих, +сірий дорослий висловушко у родичів

приходьте до нас вечеряти з дітьми, притуленими до висохлої груді, з прозорими рушницями на плечах, із пальцями без нігтів, понівеченими на допитах, з коліньми, перебитими на лісозаготівлі, в обгорілому пікселі, з жовто-синіми браслетиками на зап'ястках Катерина Калитко

@wigihijg В а у

@wigihijg Я вперше записала себе коли читаю свої тексти (>.<) Дякую!!

@l1namar ОМГ ОЗВУЧКА

А в моєму домі Пахне ментолом. Кава стоїть на столі. Пахне ментолом, Маззю, і втома Знову сидить начолі. #укррайт #укрвірші

@pup_____ Йой, так, це звучить дуже неприємно, коли задумав для себе зовсім інше

@l1namar здається найприкріше взяти якийсь дивний відтінок, у подруги один раз були коси рожево-червоні дуже поза планом

У когось є досвід фарбування в рудий? Будь які поради?🥺

@Emotional_Bug Звучить цікаво👀

Готуюся до довгострокової днд кампанії (у ванній перед дзеркалом вчуся плакати по команді)

Восени це місто готується впасти під ковдру зимову. Сонне листя скидає, мов робу робочу і втому, Дошкреба під потоком дощів. Ти ховаєшся в серці. У ньому Як один з тих пригрітих котів. #укррайт #укрвірші

де правди діти, де тебе заховати в кишенях листя, ігральні карти старі монети, каміння з річки вуглик з багаття, зелені стрічки в кишенях квіти, чернетки, вірші замок іржавий й малюнок замку купка резинок, а ниток більше... і хтось підкинув тебе-загадку #укррайт #укрвірші

чи ж ми приходим в цей світ боятись чи ж п'ємо страх з грудей матері чи вчимо між абеткою та дробами де вивчаємся на диплом з тривожною відзнакою

@wigihijg Дуже круто

мені дали непотрібні залишки тканини а я взяла і зварганила собі одяг на зиму

@Vaggvis На жаль ні

@l1namar а ви ніколи не брали участь у текстових рольових? дивне відчуття віддаленого впізнання

Моє тіло ляга важким панцирем, проминаючи силует між ковдр. Лущиться. Першими йдуть сузір'я родинок, світлі риски шрамів. Чорнильні написи на зап'ястях. Слідом шкіра тріскається, як земля під поштовхами, і розверзається. Щось валить з проломів. Щось — я — втомлено лине вгору. >>

Лікар: у вас нестача заліза Я: *роблю пірсинг*

Мене немає. Ти є, страх є. Порожнє крісло. Поспішно скинуті папери розкинулись, мов листя, на червоних килимах. І їх гортає вітер. А мене нема. І більше нас нема.