Sabitlenmiş Tweet
Натхенний хоробрістю цієї пані, вирішив розповісти свою онко-історію.
Все почалось в лютому місяці 2022 року, за декілька днів до війни. Почалось з того, що я прокинувся від болі там, де боліти наче і не повинно. Декілька днів почекавши (а куди ж без цього, може саме пройде) - я все таки вирішив звернутись до лікаря. Перші походи не давали ніякого результату - просто таблеточки, може десь продуло, більше відпочивай і так далі. Навіть на УЗД не дав результату (це власне одна із причин чому я не дуже після цього довіряю нашим місцевим лікарям - бо як можна було не помітити рак - я не знаю). Після декількох тижнів безуспішного "лікування" - сімейний лікар (за що їй дяка) - сказала зʼїздити на УЗД до певного лікаря в інше місто, бо в неї є певні підозри. Я довго не хотів, але все ж вирішив що треба. Тож, на іншому УЗД було треба аж 15 секунд щоб помітити новоутворення і дати направлення до онколога на консультацію. Поїхав я в Кропивницький онкодиспансер на консультацію, і там вже після огляду хірургом підтвердилось новоутворення. На той момент мені було 29, і онкології в родині не було раніше. Тож, мене відразу госпіталізували і максимально швидко провели операцію. Якщо в датах - то на УЗД я зробив 9 квітня, а 14 мене вже прооперували. Так як видаляти треба було в будь-якому випадку - то біопсію провели вже після операції. Діагноз підтвердився - злоякісна пухлина, 2 стадія, доволі агресивна - але після операції піддається лікуванню. Метастазів не було на КТ. В липні я поїхав на хімію. Курс був завдовжки 1 місяць, він був один, але повторне КТ знайшло невеличкі метастази, які хімія мала б вбити. Хімія проходила важко. Волосся випало десь через 3 тижні. Я майже не міг їсти, ходити також давалось з великим трудом, дуже пригав тиск, і навіть декілька раз мене "вирубали" препаратами бо було дуже погано. Я в той час думав що якби повернути мене назад - то я б не погодився на це ще раз. Після хімії мені треба було 4 місяці почекати щоб пройти повторне обстеження. Чесно сказати, ці 4 місяці були мабуть найважчими в житті - коли ти просто чекаєш, що ж з тобою буде далі. Було страшно. Коли ж я зробив повторне обстеження - виявилось що повна ремісія. Хімія вбила всі ракові клітини, правда заразом і вбила весь імунітет - бо болячки почали лізти як гриби після дощу, та підсадила і так хворе серце. Зараз все добре, окрім серця і різних дрібниць які вилазять час від часу, але це в даному випадку нормально, і може продовжуватись до 2х років (зі слів онколога) після хімії. А ще зараз і досі страшно. Немає усвідомлення що я переміг смертельну хворобу. І кожного разу коли десь щось болить або муляє - я йду до лікаря зі страхом що воно повернулось, але в іншому місці. І я думаю що з цим страхом доведеться жити все життя, бо вірогідність повернення раку в моїй ситуації - 60%. А ще обстеження, які треба робити кожних 6-10 місяців до кінця життя, щоб помітити його на ранніх стадіях.
Що хочу сказати тим хто тільки вступає в раковий клуб - це все дуже страшно, але не так страшно як ми звикли і як нам показують в кіно, багато чого лікується, особливо на ранніх стадіях. Тож підіть до сімейного лікаря, і пройдіть обстеження (онкомаркери, КТ, аналізи) і робіть це хоча б раз в рік, бо може бути запізно. Та і взагалі звертайтесь до лікаря завжди, як з вами щось не так, бо саме воно не пройде.
А пані яка запустила тред - бажаю сил і здоровʼя в цій нелегкій боротьбі. Знайте, що ви тут не одні, і з цією хворобою боряться десятки і сотні тисяч людей щодня. І багато хто виграє. І ви виграєте.
🇺🇦ентузіастка меча та магії 🗡🔮@CTAPTPEK
короче розказую про прикол який вийшов з-під контролю, а саме як у грудні (ха!) я намацала в грудях ЩОСЬ і це виявилася карцинома молочної залози, також відома як рак цицьки👍 довгий тред 🧃🐛
Українська
