CI-Moon

🇵🇱 🇺🇦 Do: @donaldtusk | @ZelenskyyUa| @sikorskiradek | @andrii_sybiha Polacy muszą zrozumieć, że prawie nikt w narodzie ukraińskim nie wie o rzezi wołyńskiej, a tym bardziej o jej skali i okrucieństwie. Dla większości Ukraińców jest to temat praktycznie nieobecny w edukacji i debacie publicznej. Muszą również wiedzieć, że wielu Ukraińców ratowało Polaków podczas tych wydarzeń, ryzykując własnym życiem i zdrowiem. Część z nich zapłaciła za tę pomoc najwyższą cenę. Musimy też pamiętać, że nasza wspólna historia jest bardzo trudna. My również mamy swoje grzechy wobec Ukraińców. W II Rzeczypospolitej dochodziło do napięć narodowościowych, ograniczania części praw mniejszości ukraińskiej oraz działań, które pozostawiły wśród wielu Ukraińców poczucie krzywdy. W 1920 roku generał Symon Petlura walczył u boku Polaków przeciwko bolszewikom. Rok później podpisanie pokoju ryskiego było haniebną zdradą Ukrainy i porzuceniem sprawy jej niepodległości. Nie oczekujmy, że Ukraińcy będą dziś, żyjąc w piekle wojny i każdego dnia walcząc o przetrwanie swojego państwa, uczyć się historii rzezi wołyńskiej. To trudny i bolesny temat, ale dla narodu walczącego o przetrwanie priorytetem są dziś bezpieczeństwo, wolność i życie. Ukraińcy natomiast muszą zrozumieć, że rzeź wołyńska była bezprecedensową i nieludzką zbrodnią na ludności cywilnej. Jej skala i okrucieństwo do dziś budzą grozę. Liczba ofiar była niemal stukrotnie większa niż liczba ofiar zbrodni popełnionych w Buczy i Irpieniu. Jestem przekonany, że żaden ukraiński żołnierz, w pełni świadomy tego, co wydarzyło się na Wołyniu, nie chciałby mieć za patronów osób odpowiedzialnych za takie zbrodnie. Ukraińcy powinni również wiedzieć, że prawie wszyscy Polacy znają historię Wołynia, a mimo to w lutym 2022 roku otworzyli swoje domy dla uciekających przed wojną Ukraińców i przyjęli ich jak braci. Prawie nikt w Polsce nie obwinia współczesnych Ukraińców za zbrodnie ich pradziadków. Jedyne, czego Polacy oczekują, to godny pochówek ofiar, szacunek oraz pamięć o pomordowanych. Zapominanie o tym daje paliwo rosyjskiej propagandzie i agenturze zarówno w Polsce, jak i na Ukrainie. Właśnie obserwujemy to w ostatnich dniach, gdy tragiczna historia jest wykorzystywana do skłócania dwóch narodów, których współpraca leży w żywotnym interesie zarówno Polski, jak i Ukrainy. Budujmy przyszłość na tym, co było najlepsze w historii naszych narodów: na wspólnej walce o wolność, na ogromnej pomocy udzielonej Ukrainie przez Polaków po lutym 2022 roku oraz na pamięci o sprawiedliwych Ukraińcach, którzy ratowali Polaków podczas rzezi wołyńskiej. Polska jest dla Ukrainy mostem na Zachód. Ukraina jest dla Polski tarczą na Wschodzie. Jakikolwiek konflikt pomiędzy Polską a Ukrainą jest powodem do radości na Kremlu i służy interesom rosyjskiej propagandy. Budujmy lepszą przyszłość dla naszych dzieci i wnuków – zarówno w Polsce, jak i na Ukrainie. Przyjaźń i dobre relacje pomiędzy Polską a Ukrainą oznaczają rozwój, bezpieczeństwo i dobrobyt dla obu narodów. Uważam, że pomnik poświęcony Ukraińcom ratującym Polaków przed rzezią wołyńską powinien bezwzględnie powstać – im szybciej, tym lepiej. Поляки повинні зрозуміти, що майже ніхто в українському народі не знає про Волинську трагедію, а тим більше про її масштаб і жорстокість. Для більшості українців ця тема практично відсутня в освіті та суспільній дискусії. Водночас вони повинні знати, що багато українців рятували поляків під час цих подій, ризикуючи власним життям і здоров’ям. Частина з них заплатила за це найвищу ціну. Ми також повинні пам’ятати, що наша спільна історія є дуже складною. Ми теж маємо свої провини перед українцями. У міжвоєнній Польщі існували національні конфлікти, обмеження прав української меншини та дії, які залишили в багатьох українців відчуття несправедливості. У 1920 році генерал Симон Петлюра воював пліч-о-пліч із поляками проти більшовиків. Роком пізніше підписання Ризького миру стало ганебною зрадою України та відмовою від боротьби за її незалежність. Не варто очікувати, що українці сьогодні, живучи в пеклі війни та щодня борючись за виживання своєї держави, будуть вивчати історію Волинської трагедії. Це важка і болюча тема, але для народу, який бореться за виживання, сьогодні найважливішими є безпека, свобода та життя. Українці, своєю чергою, повинні зрозуміти, що Волинська трагедія була безпрецедентним і нелюдським злочином проти цивільного населення. Її масштаб і жорстокість досі викликають жах. Кількість жертв була майже у сто разів більшою, ніж кількість жертв злочинів, скоєних у Бучі та Ірпені. Я переконаний, що жоден український військовий, який повністю усвідомлює те, що сталося на Волині, не хотів би мати покровителями людей, відповідальних за такі злочини. Українці також повинні знати, що майже всі поляки знають історію Волині. Попри це, у лютому 2022 року вони відкрили свої домівки для українців, які тікали від війни, і прийняли їх як братів. Майже ніхто в Польщі не звинувачує сучасних українців у злочинах їхніх прадідів. Єдине, чого очікують поляки, — це гідного поховання жертв, поваги та пам’яті про загиблих. Забуття цього дає поживу російській пропаганді та агентурі як у Польщі, так і в Україні. Саме це ми спостерігаємо останніми днями, коли трагічна історія використовується для того, щоб посварити два народи, співпраця між якими життєво важлива як для Польщі, так і для України. Будуймо майбутнє на найкращих сторінках історії наших народів: на спільній боротьбі за свободу, на величезній допомозі, яку поляки надали Україні після лютого 2022 року, а також на пам’яті про справедливих українців, які рятували поляків під час Волинської трагедії. Польща є для України мостом на Захід. Україна є для Польщі щитом на Сході. Будь-який конфлікт між Польщею та Україною є приводом для радості в Кремлі та служить інтересам російської пропаганди. Будуймо краще майбутнє для наших дітей та онуків — як у Польщі, так і в Україні. Дружба та добрі відносини між Польщею й Україною означають розвиток, безпеку та добробут для обох народів. Я вважаю, що пам’ятник українцям, які рятували поляків від Волинської трагедії, повинен неодмінно постати — чим швидше, тим краще.