FelicitySpector

Very honoured to have spent time with the courageous volunteers from @antytila_offic charity fund as they delivered supplies around Ukraine’s Donetsk region. So much tireless work and meticulous planning goes into these trips - amazing to get such an insight into their work.

@Tym_Mary Thank you so much for this comprehensive guide!

Я не еклерний експерт, просто люблю смачно поїсти. Тож намагалась оцінювати самі еклери об'єктивно, а поєднання смаків та враження суб'єктивно. Дякую за увагу, діліться вашими улюбленцями 👉👈

Мені потрібен глюкометр🫠

@Tym_Mary They are my go to for eclairs I think

Honey Заварне тісто та крем супер, насичений та збалансований смак. Без перебільшення ідеальні. Я б сюди повернулась, аби спробувати інші смаки. Еклер шоколадний 185₴ Еклер дика суниця 185₴ Обидва еклери 10/10.

@VitalyBBC Must be surreal being back after so long away. Sending my best! I’ll be there again soon myself. Thank you for all your excellent insights.

"A nerve-racking, painful, sleepless night. Explosion after explosion," a Zaporizhzhia resident said. My latest from Kyiv.

Afraid to say I have published some thoughts on Gail’s Bakery, Jonathan Liew’s Guardian column and great croissant war of 2026 jewishnews.co.uk/how-the-great-…

Vladimir Putin's Russia is currently helping Iran to target and kill American soldiers in the Persian Gulf.

As a Kharkiv citizen, this is the least informed take I've read about my city in years. ​Here, russian missiles often arrive without warning. Our first "alert" is usually the first explosion, which is often too late. They are destroying homes and supermarkets, killing people on the sidewalks. Those of us who stay do so despite the danger, not because the danger doesn't exist. ​My own home has been damaged twice. Thankfully, it wasn't destroyed. Kharkiv remains alive because we continue to live in it. It looks tidy because we repair it, sometimes several times over. ​Then come the russian drones. They used to be loud, but now they arrive silently, out of nowhere, to kill. This happens every day, several times a day. They are sometimes intercepted, but not always. ​When the russian army stood outside Kharkiv, they shelled the city nonstop. They killed my parents' neighbor in his yard while he was fixing his car. They killed another neighbor, an elderly woman, in her kitchen while she was having her morning tea. They damaged my parents' house, and my parents only survived by hiding in their basement for months. ​The most vicious attacks were the aerial bombs; they leveled entire buildings and blocks at once. Russia tried to level Kharkiv with them, but that required flying directly over the city. A few weeks into the full-scale invasion, our air defense made those flights impossible. Russia didn't level Kharkiv because they were stopped. ​Stop with these uninformed, moronic takes. Kharkiv is alive because we live here despite the danger, it is alive because we clean and rebuild it, and it is alive because our army defends it.

Belarus' Alexander Lukashenko says Trump has invited him to Mar-a-Lago to discuss a "big deal" with the US. This would presumably bring his country in from the cold after years of sanctions over his repressions and help for Russia's invasion of Ukraine.

THE NEW WORLD WAR by @Will___lloyd As the fourth anniversary of the invasion of Ukraine approached last month, Zelensky inflated his rhetoric. He used the same formulation I had heard countless times from Ukrainians every time I visited. This was not a conflict between Ukraine and Russia any longer, if it had ever been that to begin with. These were, Zelensky told the BBC in February, the first years of the Third World War. In the early weeks of the war, so many British citizens drove vans full of aid to the Polish border that Ben Wallace, then the defence secretary, had to ask with some tact that people send money instead. Clips of born-in-the-USSR Russian incompetence electrified social networks. No war ever seemed to cost so little. It generated a new, brief faith in ourselves, even in Boris Johnson. Our capabilities, our diplomacy, our technology, our sanctions packages, our intelligence services, our rules-based liberal order. We didn’t even have to fight. The Ukrainians would do that for us. Ukraine was a good war, a morally clean war, giving a precious gift to Europe’s leaders: meaning, valour, solemnity, glory. That was not how it looked in Kyiv this winter, where the congealed violence of four years of war had transformed the country into something many in Europe no longer want to think about: a war of extermination fought between two militarised societies barely two days’ drive from Dover. The teams of men coldly eyeing their live feeds in bunkers, busily assassinating each other with drones, then posting the results online. The schools where children learned underground, as if they were surviving a nuclear winter. The old men and women who froze in their apartments and had to be cut out from them once their neighbours realised what had happened. The war had pulled the US and Europe apart, invented a whole new machinery of death, underlined our dependence on brutal petro-states, flooded this corner of Eastern Europe with several generations worth of weapons. A British official told me that Ukraine’s population, which had been estimated at just over 40 million in 2014, had shrunk to something like 20 million by 2025, significantly less than most estimates in the public domain. I came to the war late, first visiting at the end of 2024. I witnessed Europe’s early hope and energy begin to curdle and move elsewhere: to Gaza and Greenland, Venezuela and now Iran. The world was a mess, expensive munitions for advanced air defence platforms were running low and needed everywhere from Kyiv to Tel Aviv to Abu Dhabi; Ukraine was not a front-page story anymore. The same image, the same blood, the same nation. Shrug. A terrible thing was happening somewhere far away. A few days after I returned from Kyiv last month, Trump and Benjamin Netanyahu launched their war on Iran. Turkey, the keystone that sits directly between Ukraine and Iran, may yet be pulled into it. The vengeful Iranian Shaheds, so familiar to Ukrainians after four years of nightly terror, now rained down all over the Gulf. There were rumours that they were being mass-produced in China. Taken aback by the violent efficiency of the Iranian counterattack, Trump was demanding a Western armada enter the Gulf. War was spreading.

@JimmySecUK @Harri_Est Thavk you so much for this kindness

Just returned from an overnight trip to Kramatorsk where I collected my old friend Paul Conroy’s possessions so they can be returned to his family. Thanks to @Harri_Est, another very good friend of Paul, for coming and dodging Russian FPVs alongside me.

@AnnaOdesitka It’s heartbreaking. Beautiful Yevreiska! Awful.

Odesa😭

❤️‍🔥 Oscar-winning director Chloé Zhao is raising funds for animal rescues in Kharkiv. She’s offering a virtual tea meet-up, with all proceeds going to Animal Rescue Kharkiv, a nonprofit helping animals affected by Russia's war against Ukraine. 🔗 united24media.com/latest-news/os…

Russian suicide drone caused significant damage to a synagogue in Odessa Ukraine that cares for orphaned and abandoned Jewish children. The home & staff are very close and dear to my family.

@Tym_Mary I can’t get on with coffee bags. It takes so long to get any flavour that the coffee is cold!

Випадково купила буквально каву в пакетиках замість дріп-кави. Кава, до речі, смачна, просто не очікувала побачити її в такому пакуванні.

russian “human safari” in Kherson. On March 16, 2026, a russian FPV drone deliberately targeted a civilian car. Again. In the passenger seat was 38-year-old Olha Kondretska. She never stood a chance. Her injuries were fatal. russians are murderers. Period.

Political prisoner Daria Kozyreva has been released from prison. The anti-war activist was serving a sentence of 2 years and 8 months in Kineshma, Ivanovo region, for “discrediting the Russian army” en.zona.media/article/2025/0… Kozyreva was charged over an interview with “Sever.Realii” and a leaflet with poems by Taras Shevchenko that she had affixed to a monument to the Ukrainian poet on the anniversary of the war in St. Petersburg: “Oh bury me, then rise ye up. And break your heavy chains. And water with the tyrants’ blood. The freedom you have gained” (from “My Testament,” translation by John Weir). Kozyreva was released today early in the morning and picked up by relatives. Journalists gathered at the penal colony in Kineshma were not allowed near the entrance due to “drills being conducted.” She met with them later in the day. Photos: Alexandra Astakhova / Mediazona

This is one of the best descriptions of the Ukrainian drone war, and its significance for all of us, that I have read newstatesman.com/international-…

@VlStarodubtsev Thank you, really appreciate your depth of knowledge!

Для міцної національної ідентичності потрібна міцна регіональна ідентичність. В нас в Україні, як і всюди, є величезна кількість регіональних ідентичностей — «східняки», «західняки», всі приблизно розуміють, що слова «одесит», «харківʼянин», «киянин», «криворізький», «гуцул», «з закарпаття» несуть в собі купу культурно-політичного забарвлення, звичок, образів, поведінки і привʼязки до місця. Проте одночасно з тим, ці ідентичності в нас не набули визнання і нормального розуміння, і скоріше майже всі політично стидні, або пейоративні: ідея регіональності подається як щось протилежне національному патріотизму чи загальному розумінню: ці з заходу нас не розуміють, ці зі сходу нас зраджують, тощо, ці на закарпатті — небезпечні сепаратисти, а ті — русофіли. Але це значне упущення, бо будь-яка національна ідентичність не слабшає, а кріпшає від сильної регіональної ідентичності. Так само як наявність вашої рідної квартири чи сільської хатини, рідної альма матер, сімʼї, «місць сили», тощо — дуже локальні досвіди і привʼязаності, загалом включають людей в контекст місця, і загальний контекст, формують почуття привʼязаності, почуття спільності, як ці почуття і розуміння стають основою для національного сприйняття, і посилюють його, так само це робить і регіональна ідентичність. Парадоксальним чином, локальна включенність стає основою загальної включенності. Так само як справжній національний патріотизм стає основою для розуміння інших народів і спільнот. В нас є певний страх щодо таких процесів — через російські проєкти Одеської і Харківської «народної республіки», загрози сепаратизму, проте така лояльність до певного регіонального проєкту, на мою думку, лише посилює протисепаратистську впевненість, і прибирає певну ізоляцію. В цьому, Україні є чому повчитися у британського Манчестра, і загалом британської політичної дискусії, в центрі якої зараз посилення самоуправління міст, інституцій міського самоврядування, створення локальної культури на основі міських музеїв, футбольних і музичних клубів, галерей і місць зібрань, унікальної історії і місцевого бізнесу, яке не планує розширюватися за межі міста, цим вибудовуючи інтимний звʼязок зі своєю спільнотою. В нас важливу роль в цьому починає грати Харків. Багато в чому через Хартію, яка вирішила визначити себе як регіонально-вкорінений підрозділ; а також завдяки місцевим культурним діячам (чого можна сказати лише про любовоненависть до Гамлета!). (Так само, наприклад, Одеса в культурних колах чимось памʼятається своєю спільнотою на СРЗ) Економічно теж зосередження на регіональному розвитку і самоуправлінні показує значну перевагу, ніж орієнтація лише на загальнонаціональні проєкти. Політично — це побудова міцних самоврядних клітин держави, військово — створення бази підтримки армії, волонтерства, тощо. Культурно — місцем нового ренесансу (бо що насправді може культура без вкорінення до місця?) Декомунізаційні і дерусифікаційні процеси також дають величезні можливості для творчого переосмислення простіру, для бібліотек ім. Багряного, вулиць видатних локалістських діячів, поетів, лівих романтиків і патріотів. Або ж для локальних історій (як от у Вінниці, вулиця на честь підпільного напівдисидентського бітлз-бару за часів СРСР!) Іншими словами — є що робити, є на що зверати увагу. Важливий напрямок, бажаний для будь-якого національного розвитку, та і для будь-якої політичної стратегії. Фото @brams884

I embedded with anti-drone crews across Ukraine - rooftops, trenches, the Black Sea coast. They rewrote modern warfare in real time. The Pentagon had a front-row seat, but learned nothing. Now, drones are killing Americans overseas. Drone Hunters of Kherson premieres TODAY. youtu.be/bAiFssbOJdE?si…

I still see many Western military experts misunderstanding how Ukrainians’ employment of drones makes them so lethal in combat. Ukrainians don’t just have a drone guy in every platoon, and they don’t treat drones as discrete weapons. They have dedicated drone battalions that field a range of drones of varying functions, creating low altitude, ‘air littoral’ stacks analogous to the manned aircraft stacks the USAF flew in Afghanistan & Iraq. These drone warfare units comprise an architecture of systems that complement each other. And it’s the interplay between these systems that delivers effects to ground forces that were previously out of reach without air superiority.

@MoralesDalmau90 @dim0kq Superb!

@FelicitySpector @dim0kq Well, the family grew. What can I say :)

I finally got you in the collection, @dim0kq