Грьобаний горобчик🇺🇦

👀🪱 Зараження глистами знизило ризик діабету 2 типу у людей із розладом метаболізму Зараження гельмінтами, або глистами, анкілостомами допомогло покращити чутливість тканин до інсуліну та знизити рівень глюкози у крові людей з метаболічними розладами. При цьому втручання не спричинило серйозних побічних проявів, через що австралійські вчені розглядають анкілостом потенційним лікарським засобом для профілактики діабету 2 типу Як вчені дійшли до лікування гельмінтами? Паразитичні гельмінти протягом майже всієї історії співіснували та еволюціонували з людиною. Лише в останні десятиліття у розвинених країнах та країнах, що розвиваються, тенденція змінилася на те, щоб масово позбуватися та профілактувати глистні інвазії. Між тим, дедалі більше наукових досліджень вказують, що із позбавленням людей звичних паразитів зростає кількість імунних та метаболічних розладів, зокрема алергій та діабету 2 типу. Тож науковці Університету Джеймса Кука припустили, що поверненням в організм паразитів можна запобігти появі діабету у людей, що вже мають метаболічний синдром, який йому передує. Як пройшло лікування? Науковці залучили до дослідження 40 добровольців із підтвердженим метаболічним синдромом, що серед іншого проявлявся підвищеними рівнями інсуліну та глюкози у плазмі крові, а також порушенням обміну жирів. Учасників інфікували анкілостомами Necator americanus, зараження якими відбувається через контакт зі шкірою личинок. У процесі дослідження 14 пацієнтам втерли у шкіру гель із 20 личинками паразита, 13 — гель із 40 личинками, а іншим 13 — гель взагалі без гельмінтів як плацебо. Відтак за пацієнтами спостерігали протягом двох років, регулярно відбираючи зразки крові й калу на аналіз, особливу увагу звертаючи на показник інсулінорезистентності, одного з основних факторів розвитку діабету. Що стало з людьми після зараження глистами? За час спостереження групи експерименту й плацебо суттєво відрізнялися за показниками метаболічного здоров'я. У тих, хто отримав 20 анкілостом, показник інсулінорезистентності знизився із 3,0 до 1,8 в перший рік від зараження, а в тих, хто отримав 40 гельмінтів — із 2,4 до 2,0. Напротивагу їм, у групі плацебо показник збільшився за перший рік із 2,2 до 2,9, перетнувши межу норми, яка складає 2,7. Рівень глюкози у крові теж знизився за час дослідження у групах гельмінтів, але залишався стабільним у групі плацебо. Також після 20 анкілостом учасники схудли приблизно на 5 кілограмів. Важливо, що серйозних побічних ефектів лікування анкілостомами не виявили. Учасники повідомляли про негативні прояви з боку шлунково-кишкового тракту, але загалом лише у період поселення гельмінтів у кишківнику, після чого дискомфорт самостійно минав. Лише троє учасників все ж забажали вивести гельмінтів, чого успішно було досягнуто наявними препаратами, однак в одного стан не покращився, вказуючи, що річ була не в анкілостомах. Вчені сподіваються, що їхні результати спонукатимуть колег до наступних вивчень можливості використовувати гельмінтів, з якими людський організм добре знайомий, як спосіб запобігання діабету 2 типу.