Alina Karban

Мій тато герой. Відтепер назавжди.

1/ До Дня ТРО в мене є одна проста теза. З першого дня Великої війни і до 27го липня цього року я був в складі Сил ТРО. Наш бідний, попиздований життям, але вкрай живучий і стійкий 206 окремий батальйон 241 обр ТРО. Тут ми до останнього воювали (завжди у статусі приданих і майже завжди нахуй нікому не потрібних з усіма витікаючими), вперто будували свій організм і йшли в ногу з вимогами поля бою, фронту загалом, рівнялись на кращих і намагались не деградувати, як більшість навколо. Але є межа всьому (як доживу, обовʼязково опишу цей ендшпіль), тому далі ми рухаємось в іншому роді сил.

Ситуація яка відбувається на Донеччині є наслідок дій чи бездіяльності, про які попереджалося у кожному інтервʼю останні роки півтора. Спочатку ми «провалюємося» на рівні взводів. Потім рот. Потім дійшла черга батальйонів. Коли дійде до бригад — ворог пустить у хід свої бронетанкові групи, які активно накопичуються вже з рік, і вийде в тил, на оперативний простір. І карта знову буде «зсуватися» як це було в 2022-му — десятками, сотнями квадратних кілометрів щодня. Звичайно, ви можете сказати, що я «нагнітаю», і «накручую», і все не так погано, у нас є дрони, під два десятки новостворених корпусів і все «контрольовано». Але десь те ж саме ми проходили з 2018-го по 22-й рік. Десь теж саме ми проходимо знову з 2024-го. Ігнорування проблем не призводить до їх вирішення. Але найгірше це ігнорувати реальний стан справ. Підтримуйте Сили оборони. Всюди і всіляко як можете.

Після прориву у 10 км не з'явиться бажання мобілізуватись. Хто ж хоче служити в армії, яка пройобує? У війську, яке повільно розтягує для частини населення +- мирне життя. До моменту поки не з'явиться 20 км прориву, 30 км, потім цілі міста, які раніше здавались фортецями. Раніше в це було важче вірити, що фронт не завалиться. Далі буде легше. Бо ЛБЗ - не монолітна смужка, яку повільно совають. Так повільно, що є ілюзія, що ще далеко до столиці чи Дніпра. Повільно завдяки крові, рвоті, зруйнованим сім`ям і прапорам на цвинтарях. ЛБЗ - це подекуди 1-2 бійці на км, наодинці з ворогом. Яка ймовірність, що вони не витримають? І що позаду них теж. Колись я думав про наступ на Харківщині у 22-му, де русня тікала, залишивши за собою ще гарячий суп на плиті. Тоді було важко уявити не лише їм, а й нам. Зараз думаю, що вчора у н.п. Золотий Колодязь хтось на тому напрямку відпочивав з бойових, на відтяжці, спокійно працював штаб, а місцеві ще не думали евакуюватись. Частини з них вже немає. Далі буде гірше. Далі буде таке ж командування. Вірю, що буде і позитив. Будуть вимушені уроки. Якщо триматись. Якщо терпіти. І якщо ті, хто ще не прийняв рішення мобілізуватись, прийде до війська. Не тому, що тут тилові посади, особистий підхід, розвиток, зп 120+ або скоро і так зловить ТЦК. А тому, що на фронті зараз піздєц. І колись ви зможете сказати, що це був Ваш вибір бути тут, поряд з такими ж людьми. Щоб була хоч найменша надія, що наша держава виживе. Щоб у бійців, які зараз є у війську, був теж шанс вижити. Бо воно так працює: +1 значно підвищує шанси на виживання підрозділу. +1 може змінити багато, а можливо і все на ділянці. Прийняти вибір бути в повній сраці - дуже нелогічний страшний вибір. І водночас найбільш гідний, де не шукають причин і не перекладають відповідальність на когось. росія має впасти, якщо не впадемо ми.

Ми в точці: - русня нас впевнено перемагає - ризик втрати державності існує і зростає - армія? тримається. але майже не змінюється. Дельта і Армія+ – це круто, але це не про програмки в телефоні, а про філософію, яка є чужою для більшості командування - у нас створюються нові бригади, забираючи людей у тих підрозділів, у яких і так некомплект Список, як у нас все ОК, можна продовжувати. Попри це є надія, що може буде краще. Бо треба триматись. Бо русня може здатись раніше. Бо може буде чудо (?). І зараз знищення антикорупційних органів. Я люблю цю державу, але віра в неї не безмежна.

Тві, давно тут не постила збори. Але на банці на помсту за Юру Феліпенка не вистачає 2200 грн. Закриємо? send.monobank.ua/jar/6TXMUi3vQ1 Це моя мінібанка. А всі 6 млн збирає кохана Юри - Катерина

У кожного з нас Хтось загинув. Навіть якщо ми цього «Когось» особисто не знали. Сьогодні у кожного з нас не стало Юрія Феліпенка.

«Історик». Три роки без тебе.

Slava Ukraini! 🇺🇦 (Photo @justin_ng - 2022)

Мені сьогодні 31 рік і я буду просити вас не про гроші. Я виконую обовʼязки начальника розвідки бригади у 43 ОАБр і нам потрібні ЛЮДИ. Оператори БпЛА (ударні та розвідувальні), діловоди, фінансисти, сапери, гармаші, всі. Офіцери, сержанти, солдати. Всі, хто бажає працювати. Можемо мобілізувати напряму в частину, можемо (пробувати) переводити. Пишіть в приватні або в коментарі. Відпишу. Відповім на питання. Якщо Ви нам підходите, то вирішимо, як і де можна застосувати ваші знання/досвід. Зараз бригада виконує бойові завдання на всіх напрямках, без виключення. Воюємо на «Піонах», PzH2000 та Арчерах. Маємо асортимент розвідувальних засобів, і для ефективної роботи плануємо ще більше. Потребуємо відповідальних людей, які за компʼютером/документами забезпечать роботу бойових екіпажів. Можливо попереду нас чекає піздєц, ще більший. Можливо це «можливо» є дуже імовірним. Але я точно певен, що в такому разі треба теж бути попереду, брати на себе відповідальність, робити вибір і багато працювати, а не чекати змін і новин. Під питанням чи наступного року буде мені 32, але я хочу впевненості, що у нас буде Україна, найкраща держава в цьому цинічному світі. Що наші рідні, близькі люди, наші справи точно будуть.

Довго думала, як написати про цей день. Читала безліч спогадів. І зрозуміла, одну важливу річ: комунікація у час війни стала меншою на слова, але більшою на сенси.

Заходжу в твітер тільки заради грошей 🤣

Збip 🔥 Тут моя дружня банка для ССО на 20 тис грн. Це збip для Групи СпП ОЦ СпО на наземну станцію керування FPV дронами типу TORO Partyphone. По 10 гривень на наш захист, бо, як бачите, розраховувати ми можемо лише на ЗСУ і на себе, сюди 👉 send.monobank.ua/jar/24VqQmFFWP

Отам за металевою сіткою та конструкцією з дерев заховався Білий дім. США за кілька днів до виборів.

Дівчинка з Тячівщини, що на Закарпатті, співає на похороні свого тата, який загинув на війні з РФ 💔 📹 Іван Токар

Досі важко змиритись, що пан Анатолій загинув. Тут він сміється з того, як я подихаю на тому бісовому марафоні в жовтні 2021-го, в той час як він дав мені, молодому піздюку, фору. Золоті часи.

Жовтень 2021 Грудень 2021 Серпень 2024

“Пам'ять захищає”: ветерани та військові закликали українців до усвідомлення важливості пам'яті та вшанування полеглих героїв України

Стан справ: - Тепер молодший лейтенант. - Тепер 5 років контракт. - Тепер хз, чи воно шось змінить, але треба щось робити і приймати рішення.

"Як би я не ставився до І.Фаріон..." "Якою б вона не була..." "Не з усім погоджувався, АЛЕ..." - - - 1. Ці фрази - те, чого чекали русняві. 2. Зараз не йдеться про ваше мнєніє про Фаріон. Йдеться про вбивство українки. Якщо не від рук ворога, то в його інтересах.