Sasha
13K posts

Sasha
@dvoretskyi
Designer of apps and dreams

Девід Ігнатіус написав чергову абсолютно недолугу та проросійську статтю «Це найстрашніше питання щодо Путіна — і Трампа». У перших двох реченнях розкривається основна проблема, яка червоною ниткою пронизує увесь матеріал: «Російський президент опинився у безвихідній ситуації. Це робить його ще небезпечнішим.» Невже Путін напав на Україну через те, що був притиснутий до стінки? Чи все-таки він відчув слабкість НАТО, слабкість США через ганебне бігство з Афганістану — і використав можливість? Чи, може, відсутність грошей, сотні тисяч вбитих солдатів, зруйнована нафтогазова інфраструктура та понівечений ВПК роблять Путіна сильнішим? Ні. Але далі в тексті Ігнатіус насправді пише правильні речі — Путін справді програє, армія стоїть, іранський союзник розбитий, Орбан програв вибори — але потім робить абсурдний висновок: саме тому Путін «більш небезпечний» і «готується до нової війни проти Європи». Тобто коли Путін виграє — він небезпечний. Коли програє — теж небезпечний. Що б не сталося — висновок один: не треба тиснути, треба боятись. Прямо за Геббельсом: «якщо ви скажете досить велику брехню і будете її повторювати, то люди зрештою в неї повірять». Росія проштовхує цю брехню десятиліттями. Фразами «він загнаний у кут, не провокуйте» виправдовувались поступки Путіну у 2008 році після Грузії, у 2014 — після Криму. І що з цього вийшло? Кому принесла вигоду така логіка? Якби у 2008 році Путіну дали відсіч — сьогоднішньої війни і загрози для Європи не існувало б. При цьому Ігнатіус сам визнає, що Путін не здатний допомогти навіть Ірану, а економіка РФ майже зруйнована: «Російська економіка, попри тимчасовий несподіваний прибуток від стрибка цін на нафту, перебуває в жахливому стані. Європейські країни стають сильнішими та злішими, сили НАТО розгорнуті від Білого моря в Арктиці до Чорного моря на півдні. А війна в Україні триває, і шанси на вирішальну перемогу, якої прагне Путін, невеликі.» Але після цього Ігнатіус доходить повного абсурду. Замість висновку «значить треба добивати» — він цитує Румера: «Якщо Путін справді має намір нав'язати своє бачення європейської безпеки на континенті, він може вирішити, що час не на його боці, оскільки Європа поспішає переозброїтися, і розпочати атаку проти балтійського сусіда, щоб продемонструвати, що стаття 5 НАТО по суті є мертвою буквою». І замість того щоб дійти до очевидного висновку — якщо одна Україна справляється з тим, щоб перемагати Росію, то об'єднана Європа знищить Путіна за лічені тижні — Ігнатіус витягує Трампа і починає хвилюватись про гарантії безпеки: «Що б зробив Трамп, якби Путін завдав удару по європейській країні? Для мене це найстрашніше питання. Трамп витрачає стільки часу на погану репліку щодо НАТО, що європейці вже сумніваються в достовірності американських гарантій безпеки.» Вся відповідальність перекладається на Трампа — мовляв, він руйнує НАТО і цим відкриває вікно можливостей для Путіна. Так, Трамп руйнує НАТО. Але це не аргумент на користь того, щоб боятися тиснути на Путіна. Це аргумент на користь того, щоб Європа нарешті зрозуміла: єдина реальна гарантія безпеки — це перемога України. Не переговори. Не «стратегічна стабільність». Не «баланс між Росією та Європою», про який пише американська Стратегія національної безпеки. Перемога. Повна. Незворотна. Поки такі як Ігнатіус пишуть про «загнаного у кут Путіна» як про привід для обережності — ЗСУ ставлять на коліна другу армію світу. У цікаві часи живемо.

‼️ZELENSKYY: We will not sell our weapons like we did in the 1990s. Instead, we will share our knowledge and expertise in exchange for long-term, mutually beneficial security partnerships with Ukraine. “We're building new partnerships on weapons differently than in the nineties or two thousands, when Ukrainian weapons and forces were sold off like it's Black Friday. We're not holding a fire sale of our weapons or emptying our warehouses. We're offering a security partnership that's long-term and profitable for Ukraine” - Zelenskyy’s address to the workers of Ukraine’s defense-industrial complex. April 13th, 2026.


I received President @ZelenskyyUa of Ukraine in Damascus, where we explored avenues for strengthening economic cooperation and the exchange of expertise between our two countries. This visit reaffirms Syria’s commitment to expanding its international partnerships in a manner that advances development and promotes lasting stability.

@jordanborth This might be a mismatch between the implementation of UIKit’s prominent glass button configuration versus SwiftUI’s Button? SwiftUI.Button doesn’t actually use UIButton under the hood. UIButton definitely has the vibrant label effect applied- have tested this in my own app.



omg.. the animations on the firsts iphone were really insane.. i forgot that














